Розділ: Соціальна складова здоров’я.
Тема: Законодавство України у сфері протидії епідемії ВІЛ-інфекції.
Домашнє завдання: §29, стор.180-181
Розробити проєкт буклетів для просвітницьких акцій «Зупинимо ВІЛ/СНІД!».
Ознайомитись з матеріалом:
Презентація до уроку: Законодавство України у сфері протидії епідемії ВІЛ-інфекції.
Життя людей – то наче свічки,
Які горять в нічній пітьмі.
Течуть, неначе воску річки,
Кудись змарновані роки.
Думки – то полум’я вогню.
А вчинки – лише чорний дим.
Що зараз начебто важливе
Вже завтра відліта пустим.
Хвороби косять нам життя,
Мов у вогонь дме вітерець.
Сьогодні в щасті все буття!
А завтра? Все… Всьому кінець.
Та ми живем життям своїм,
Марнуючи за миттю мить,
Ніхто не думає над тим,
Ще скільки свічечці горіть.
Конституція України гарантує всім громадянам України право на належну медичну допомогу, яке поділяється на право мати доступ до такої допомоги та право отримувати адекватну медичну допомогу. Право на належну медичну допомогу є соціальним правом, користування яким пов’язане з певною специфікою, його реалізація перебуває в залежності від економічних можливостей держави. Але, згідно з міжнародними зобов’язаннями, які взяла не себе Україна, держави повинні прагнути поступово забезпечити здійснення усіх соціальних прав.
- Порушення добровільності тестування на ВІЛ – право на вільне прийняття рішень про обстеження на ВІЛ та подальше лікування;
- Економічна недоступність – у деяких медичних установах зберігається практика оплати медичних послуг пацієнтами, вимагання грошей за надання медичних послуг;
- Стигматизація – соціальна ізоляція хворих на ВІЛ/СНІД, неприйняття та уникання таких хворих, примусове тестування без їх згоди, насильство над людьми, які живуть з ВІЛ/СНІД.
- Стигма - це упереджене або яке принижує гідність ставлення до людини або групи людей, що призводить до знецінювання статусу цієї людини або групи людей в очах суспільства.
- Дискримінація – обмеження хворих на ВІЛ/СНІД у праві на отримання медичної допомоги, відмова у прийнятті у медичні заклади, проведенні хірургічних операцій, надання стоматологічних послуг, розголошення інформації.
- Дискримінація – це ізоляція або відторгнення людини суспільством, яке формує до ній несправедливе, упереджене ставлення на основі приналежності до відповідної групи людей або того, що оточуючі вважають ЇЇ членом такої групи.
- забезпечення постійного епідеміологічного контролю за поширенням ВІЛ-інфекції на території України;
- доступність, якість, ефективність медичного огляду з метою виявлення ВІЛ-інфекції, в тому числі анонімного, з наданням попередньої та наступної консультативної допомоги;
- регулярне та повне інформування населення, в тому числі через засоби масової інформації, про причини зараження, шляхи передачі ВІЛ-інфекції, заходи та засоби профілактики, необхідні для запобігання зараженню цією хворобою та її поширенню;
- включення до навчальних програм середніх, професійно-технічних та вищих закладів освіти спеціальної тематики з питань профілактики захворювання на СНІД;
- забезпечення доступності для населення засобів профілактики, що дають можливість запобігти зараженню і поширенню ВІЛ-інфекції статевим шляхом;
- забезпечення запобігання поширенню ВІЛ-інфекції серед осіб, які вживають наркотичні засоби шляхом ін'єкції, зокрема створення умов для заміни використаних ін'єкційних голок і шприців на стерильні;
- обов'язкове тестування з метою виявлення ВІЛ-інфекції крові (її компонентів), отриманої від донорів крові та донорів інших біологічних рідин, клітин, тканин і органів людини, що використовуються в медичній практиці та наукових дослідженнях;
- сприяння діяльності, спрямованій на формування у населення стереотипів безпечної сексуальної поведінки та на усвідомлення високого ризику зараження ВІЛ-інфекцією при ін'єкційному способі вживання наркотичних засобів;
- соціальний захист ВІЛ-інфікованих, хворих на СНІД, членів їхніх сімей і медичних працівників, зайнятих у сфері боротьби із захворюванням на СНІД, а також надання ВІЛ-інфікованим і хворим на СНІД усіх видів медичної допомоги;
- безпеку лікувально-діагностичного процесу пацієнтам та медичному персоналу в закладах охорони здоров'я усіх форм власності;
- сприяння благодійній діяльності, спрямованій на профілактику розповсюдження ВІЛ-інфекції, боротьбу зі СНІДом та соціальний захист населення.
- медичний огляд з метою виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини;
- одержання офіційного висновку про результати такого медичного огляду та кваліфікованих рекомендацій щодо запобігання розповсюдженню ВІЛ-інфекції.
- Так, зокрема медичний огляд проводиться добровільно.
- Медичний огляд неповнолітніх віком до 18 років і осіб, визнаних у встановленому законом порядку недієздатними, може проводитися на прохання чи за згодою їх законних представників, які мають право бути присутніми при проведенні такого огляду.
Крім того, вперше в країні введено спеціальну норму, в якій йдеться про права ВІЛ-інфікованих громадян (в тому числі і неповнолітніх).
Стаття 17. ВІЛ-інфіковані та хворі на СНІД громадяни України користуються всіма правами та свободами, передбаченими Конституцією та законами України, іншими нормативно-правовими актами України.
- відшкодування збитків, пов'язаних з обмеженням їхніх прав, яке мало місце внаслідок розголошення інформації про факт зараження цих осіб вірусом імунодефіциту людини;
- безоплатне забезпечення ліками, необхідними для лікування будь-якого наявного у них захворювання, засобами особистої профілактики та на психосоціальну підтримку.
- безоплатний проїзд до місця лікування і у зворотному напрямку за рахунок лікувальної установи, яка видала направлення на лікування;
- користування ізольованою жилою кімнатою.
- Участь ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД осіб у випробуваннях медичних засобів і методів, науковому вивченні або навчальному процесі, фотографуванні, відео - та кінозйомках проводиться тільки за їх згодою. Використання крові та інших біологічних матеріалів ВІЛ-інфікованих або хворих на СНІД осіб для наукових досліджень провадиться лише за їх згодою і передбачає компенсацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
- Забороняється відмова у прийнятті до лікувальних закладів, у поданні медичної допомоги, ущемлення інших прав осіб на підставі того, що вони є ВІЛ-інфікованими чи хворими на СНІД, а також ущемлення прав їх рідних і близьких на цій підставі.
Розділ: Соціальна складова здоров’я.
Тема: Захист прав людей, які живуть з ВІЛ. Причини і наслідки стигматизації і дискримінації.
Домашнє завдання: §29, стор.177-179 1.Намалювати малюнок «Милосердя я уявляю таким…».
2.Прослухати пісню Івана Шемети «Хвора на СНІД», написати твір-роздум «Одна серед людей…»
Ознайомитись з матеріалом:
Кожний громадянин України знає, що його права гарантовані Основним Законом нашої держави. ВІЛ-позитивні люди — громадяни нашої країни, права яких також захищає держава. Крім Конституції, відповідальність держави й захист прав інфікованих ВІЛ людей зазначені в Законі України «Про протидію поширенню хвороби, зумовленої вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ».
Згідно із законодавством України:
- усі мають право на добровільну, безкоштовну та анонімну діагностику щодо інфікування ВІЛ;
- інформація про ВІЛ-інфікування є лікарською таємницею. Посадова особа, яка порушила цей закон, має бути притягнута до кримінальної відповідальності;
- люди з ВІЛ мають усі права громадянина на:
Ті, хто не знають шляхів інфікування ВІЛ, вважають, що ВІЛ-позитивні люди небезпечні для суспільства. Тому не хочуть, щоб поруч із ними навчалися або працювали, лікувалися або відпочивали ВІЛ- інфіковані. А відтак — піддають ВІЛ-інфікованих людей дискримінації та стигматизації.
Слово «дискримінація» походить від латинського слова, що означає «відокремлення». Дискримінація — це обмеження громадян у правах за певною ознакою: расовою, релігійною, статевою, за кольором шкіри, віком тощо.
Слово «стигматизація» походить від грецького слова, що означає «ярлик, тавро». Стигматизація означає, що певними рисами, іноді без підстави, наділяють групу людей, начебто таврують їх, навішують ярлик. Створюється таке середовище, у якому не така страшна хвороба, як ставлення до неї.
Наприклад, про СНІД існує уявлення, що це хвороба тільки тих, хто вживає ін’єкційні наркотики. І коли випадково дізнаються, що людина ВІЛ-інфікована, до неї починають ставитися негативно. Насправді підстав для цього немає.
Ти вже знаєш, що людина іноді може інфікуватися в медичній установі під час переливання крові. Заразитися можна в перукарні або косметичному кабінеті через не продезінфіковані інструменти. Інфікуватися ВІЛ можуть і медичні працівники, які контактують із кров’ю хворого. Носієм ВІЛ-інфекції може стати немовля, якщо його мати ВІЛ-позитивна. Таких людей, а особливо дітей, не можна позбавляти спілкування. ВІЛ- інфіковані діти мають право на життя, навчання, розвиток здібностей, спілкування з ровесниками. Їхні права, як і права інших людей, гарантовані державою. Здоровим людям спілкуватися з ними безпечно. А лікування може на тривалий час затримати розвиток хвороби.
Відомо, що ВІЛ-позитивні люди мають ослаблену імунну систему. Вони часто хворіють, швидко втомлюються, у них часто пригнічений настрій. До таких людей потрібно ставитися доброзичливо, не залишати їх наодинці зі своєю проблемою. Виявити толерантність можна по-різному. Наприклад, допомогти учневі виконати домашнє завдання, захистити від глузування і зневаги. Можна також пояснити іншим ровесникам, що ставитися упереджено до таких людей — це порушення їхніх конституційних прав. Стигматизація може призводити до дискримінації.
У багатьох країнах, зокрема й в Україні, стигматизація та пов’язана з нею дискримінація заборонені та караються законом, засуджуються в суспільстві. Проте трапляються випадки дискримінації ВІЛ-інфікованих людей. У цьому разі ВІЛ-інфіковані можуть звернутися до суду, щоб захистити свої права та отримати відшкодування матеріальних і моральних збитків.
Причинами стигматизації та дискримінації ВІЛ-позитивних людей можуть бути:
- розповсюдження міфів про шляхи передачі ВІЛ;
- недостатня інформація про лікування ВІЛ-інфекції;
- острах людей через поширення СНІДу;
- обмеженість або відсутність інформації про профілактику ВІЛ-інфекції.
Стигматизація та дискримінація впливають на самооцінку людей, які живуть з ВІЛ. Люди відчувають страх через розголошення таємниці, не хочуть визнавати своєї хвороби. Такі люди можуть навіть уникати лікування. Через це їхнє самопочуття швидко погіршується. Стигматизація, дискримінація, а також відсутність конфіденційності не сприяють профілактиці інфікування ВІЛ та лікуванню інфекції.
Щоб заходи протидії стигматизації та дискримінації були ефективні, зусилля мають докладати не тільки ВІЛ-інфіковані люди та їхні близькі, а й усе суспільство. Адже хвороба — важке випробування для людини та її близьких. Психологічний стан ВІЛ-позитивної людини залежить від підтримки та доброзичливого ставлення до неї оточуючих. Толерантне ставлення до інфікованих і щире спілкування з ними найкраще допомагають таким людям не втрачати надії.
Висновок
Конституція гарантує всім громадянам України рівні права. Законодавство держави захищає права інфікованих ВІЛ людей. Стигматизація та дискримінація ВІЛ-інфікованих заборонені та караються за законом. До ВІЛ-позитивних людей слід ставитися толерантно, визнавати та захищати їхні права.
22.04.2021р. 7-А клас 22.04.2021р. 7-Б клас
Розділ: Соціальна складова здоров’я.
Тема: Положення кримінального законодавства у сфері боротьби з розповсюдженням наркотиків. Протидія залученню до вживання наркотиків.
Домашнє завдання: §28, стор.174-176
Скласти пам’ятки :
1) «10 причин сказати «НІ!».
2) «Способи протистояння пропозиціям вжити наркотик».
Ознайомитись з матеріалом:
Презентація до уроку: Положення кримінального законодавства у сфері боротьби з розповсюдженням наркотиків.
1. Аналіз міжнародного законодавства в галузі боротьби з нелегальним обігом наркотиків та їх уживанням.
Масштаби та обсяг вживання наркотиків перебувають у прямії залежності від незаконної торгівлі ними, яку вже давно прибрали до рук міжнародні «синдикати» і ведуть широкий наступ на всі країни та континенти з метою заволодіння ринків збуту. Тому спільні дії з розв'язання проблеми боротьби з незаконним обігом наркотиків у світовому масштабі є загальною відповідальністю, що вимагає комплексного і збалансованого підходу. На міжнародному рівні політику в галузі боротьби з наркотиками на сьогодні визначають конвенції ООН, що стосуються контролю над наркотиками: Єдина конвенція про наркотичні засоби 1961 р. (з поправками, внесеними відповідно до Протоколу 1972 p.), Конвенція ООН про психотропні речовини 1971 p., Конвенція ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин 1988 p., інші документи ООН, угоди між державами про співробітництво в зазначеній галузі.
Суворість санкцій за злочини з наркотиками в країнах світу різна. Так, у Великобританії строк позбавлення волі, що призначається за виробництво наркотиків, коливається у межах від 5 до 14 років, у США — від 1 до 15 років; у Німеччині верхня межа позбавлення волі за цей самий злочин — 4 роки, а за альтернативу передбачено штраф. Проте найбільш суворі покарання передбачено за виробництво наркотиків, їх вивезення та ввезення без належного дозволу влади і незаконну торгівлю.
Основним курсом політики у багатьох країнах Західної Європи та світу щодо заходів для скорочення нелегального ринку наркотичних засобів обране рішуче протистояння цьому ринку із залученням різних репресивних засобів. Зокрема, в окремих країнах розглядають можливість проведення не санкціонованих прокурором обшуків, затримань, вилучень кореспонденції тощо. У цілому простежується особливе ставлення до справ про наркотики.
2.Стратегія державної політики в Україні щодо наркотиків.
(Витяги)
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 28 серпня 2013 р. № 735-р
СТРАТЕГІЯ
державної політики щодо наркотиків на період до 2020 року
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Ця Стратегія визначає сутність та сучасні напрями державної політики щодо наркотиків, ... що перебувають в незаконному обігу, та зниження попиту на них, подолання наркоманії як небезпечного соціального явища.
...Стратегія базується на положеннях Конституції України, національного законодавства та на відповідних міжнародно-правових документах ООН, Ради Європи і ЄС, включаючи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою ніхто не може бути підданий катуванню, нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню, а також Конвенцію про захист прав та гідності людини у зв'язку з використанням досягнень біології та медицини, відповідно до якої лікування може проводитися лише за умови згоди пацієнта, яку він дав добровільно на підставі відповідної інформації.
3.Мета, завдання та принципи наркополітики.
Метою Стратегії є забезпечення розв'язання проблеми наркотиків у суспільстві в інтересах людини, надійного захисту громадського здоров'я і безпеки держави від загрози поширення наркоманії та наркозлочинності.
Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:
- забезпечення стабільного надійного існування та життєдіяльності нації, збереження її фізичного і морального здоров'я;
- зниження рівня загострення соціальних ризиків для соби, суспільства, держави;
- організація раннього виявлення незаконного вживання наркотиків як передумови запобігання захворюванням та ефективного лікування від наркозалежності;
- залучення осіб, залежних від наркотиків, що перебувають у незаконному обігу, до участі в медико-соціальних програмах, що ґрунтуються на принципі зменшення шкоди;
- психосоціальна реабілітація хворих на наркоманію;
- впровадження практики здійснення лікувальних заходів як альтернативи кримінальному покаранню наркозалежних осіб, які і вчинили незначні правопорушення;
- створення умов для ресоціалізації осіб, що відбувають покарання за вчинення наркозлочинів;
- узгодження наркополітики з принципами здоров'я населення щодо лікування наркоманії, у тому числі з її соціально небезпечними наслідками, такими як ВІЛ/СНІД, туберкульоз та інші супутні захворювання.
Державна політика щодо наркотиків базується на таких основних принципах:
•законність, дотримання прав людини;
•відкритість і координованість наркополітики;
•доступність наркотиків для медичних і наукових цілей;
•дієвість і системність боротьби з наркобізнесом та контрабандою;
•науково обґрунтований підхід до профілактики та лікування наркоманії;
•участь громадськості у виробленні та реалізації наркополітики;
•виконання взятих міжнародних зобов'язань.
4. Профілактика наркозалежності та запобігання незаконному вживанню наркотиків.
Основним змістом профілактики наркозалежності є здійснення комплексних заходів, спрямованих на зниження рівня первинного вживання наркотиків, а отже, незаконного попиту на них, зменшення шкоди від вживання не за медичним призначенням наркотиків у сфері охорони здоров'я та життєдіяльності суспільства в цілому. Профілактика охоплює певні соціальні та вікові групи населення і повинна включати різноманітні перманентні заходи — від запобігання вживанню наркотиків до зменшення спричинених ними негативних наслідків для особи і суспільства.
Профілактика вживання наркотиків дітьми і молоддю є пріоритетом соціальної політики держави, превенцією негативних проявів у поведінці неповнолітніх і повинна спрямовуватися також на запобігання зловживанню алкоголем, тютюном та іншими речовинами, зокрема комбінованому вживанню наркотиків, що перебувають у законному та незаконному обігу.
З метою профілактики наркозалежності та запобігання зловживанню наркотиками держава забезпечує:
- здійснення заходів з виконання положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 19 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, статті 10 Конвенції про психотропні речовини 1971 року (заборона рекламування психотропних речовин серед населення) і статті 3 Конвенції ООН про протидію незаконному обігу наркотичних засобів та психотропних речовин 1988 року(привселюдне підбурювання до вчинення незаконної діяльності з обігу наркотиків);
- змістовне оновлення профілактичної роботи з метою формування в суспільстві: захисних соціальних бар'єрів і готовності протистояти ризикам; здорового способу життя і залучення населення насамперед до суспільно корисної праці, розширення кола життєвих інтересів, не пов'язаних із вживанням наркотиків, алкоголю, тютюнопалінням та іншими шкідливими звичками;
- пропагування серед широких верств населення здорового способу життя із зосередженням особливої уваги на дітях, учнівській та студентській молоді, створення умов для його застосування, формування у них навичок несприйняття вживання психоактивних речовин;
- функціонування державної системи правової освіти та постійне об'єктивне інформування населення про наркотичну ситуацію в державі;
- проведення конкурсів зі створення телевізійних програм, публікацій у друкованих засобах масової інформації, художніх творів, сценаріїв фільмів на антинаркотичну тематику, в тому числі із залученням спонсорської допомоги громадських асоціацій та фондів;
- організацію в засобах масової інформації виступів, звернень фахівців з питань формування та peaлізації наркополітики.
Профілактику наркоманії проводять шляхом:
- впровадження апробованих передовою міжнародною та вітчизняною практикою профілактичних стратегій формування життєвих навичок...;
- створення і запровадження методики раннього виявлення дітей, які належать до груп ризику через їхню незахищеність та інші чинники, що можуть призвести до початку вживання наркотиків (діти, батьки яких перебувають у трудовій еміграції за кордоном; діти із сімей з проблемами залежності; діти, що отримали психологічні травми внаслідок жорстокого поводження або сексуального насильства, безпритульні), сприяння захисту і, ніх прав та недопущення соціального відторгнення...
Подолання стигматизації та забезпечення захисту прав осіб, хворих на наркоманію.
...Організація проведення профілактичних заходів передбачає:
...формування у хворих на наркоманію стимулу та бажання позбутися наркозалежності та вироблення відповідних вольових якостей;
5. Лікування та реабілітація осіб, хворих на наркоманію
- сприяння наданню необхідного медичного обслуговування та реабілітаційної допомоги наркозалежним особам, членам їх родин та іншим залежним особам, а також організації діяльності центрів соціальної реінтеграції наркозалежних осіб, насамперед молоді;
- проведення тривалого курсу добровільних лікування і реабілітації замість покарання у вигляді позбавлення волі для визначених державою контингентів правопорушників з наркотичною залежністю, які бажають пройти такі курси...
Удосконалення політики надання реабілітаційних послуг передбачає:
виховування в особи почуття відповідальності за свої наміри та вчинки як пріоритетного чинника поведінки...
6. Боротьба з незаконним обігом наркотиків.
Основні напрями діяльності правоохоронних органів. Посилити покарання за незаконне розповсюдження наркотиків серед молоді.
7. Витяги з Кримінального Кодексу України.
Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років. За окремими статтями ККУ передбачено кримінальну відповідальність осіб віком від 14 до 16 років (Ст. 22.).
Розділ XIII
ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ОБІГУ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ, ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН, ЇХ АНАЛОГІВ АБО ПРЕКУРСОРІВ ТА ІНШІ ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ
Стаття 305. Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів.
Стаття 306. Використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів.
Стаття 307. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.
1. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів — караються позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.
Стаття 308. Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем.
Стаття 309. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту.
Стаття 310. Посів або вирощування снодійного маку чи конопель.
Стаття 314. Незаконне введення в організм наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.
Стаття 315. Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.
Стаття 316. Незаконне публічне вживання наркотичних засобів.
Стаття 317. Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.
8. Відпрацювання навичок відмови від пропозицій вжити наркотик.
Щоб швидше привчити до наркотиків, торговці часто дають перші одну-дві дози безкоштовно, але давно відомо, що «безкоштовний сир тільки в мишоловці»! Уміння відмовитися є надзвичайно важливим, але воно ефективне, тільки якщо людина по-справжньому хоче сказати «ні».
Тактика відмови
1.Ввічливо відмовитися: «Хочеш спробувати?» — «Ні, дякую»!
2.Пояснити причину відмови: «Чому не хочеш?» — «Не можу, ці¬ную своє здоров'я,...».
3.Змінити тему: «Давай покайфуємо» — «А ти чув, що...».
4.«Натиснути» зі свого боку: «Якби ти був крутим, ти б спробу¬вав». — «Якби ти був крутим, ти припинив би це вживати, та ще й пропонувати іншим».
5. Не цікавитися. Тобі пропонують наркотик — не звертай уваги, пройди повз.
6.Уникати ситуації. Уникати місць, де на тебе можуть тиснути.
7.Сила — в кількості. Якщо доводиться відвідувати місця, де є скупчення підозрілих людей — іди разом із тими, хто також не вживає наркотики.
Май на увазі, що пропаганда наркотиків, за ст. 230 Кримінального кодексу України, переслідується позбавленням волі на термін від 3-х до 12-ти років.
15.04.2021р. 7-А клас 15.04.2021р. 7-Б клас
Розділ: Соціальна складова здоров’я.
Тема: Наркотична залежність.
Домашнє завдання: §27, стор.170-173 Скласти психологічний (або соціальний) «портрета» наркомана
Ознайомитись з матеріалом: 
1. Що таке наркотична залежність
Наркотиком називають будь-яку речовину, яка при введенні в організм людини може змінювати її сприйняття, настрій, здатність до пізнання, поведінку й рухові реакції. Психоактивними речовинами є не тільки наркотики, але й алкоголь, тютюн (нікотин), кофеїн.
Учені кажуть, що людину можна вважати залежною від наркотику чи алкоголю, якщо їй важко або навіть неможливо припинити прийом наркотику або алкоголю без сторонньої допомоги. Таке зазвичай трапляється після регулярного прийняття наркотику впродовж якогось часу.
Залежність від наркотичних речовин може бути:
- психологічною;
- фізичною;
- фізичною й психологічною водночас.
У разі фізичної залежності, коли приймання наркотику або алкоголю припиняється, людина почуває себе хворою. У неї з'являється біль у м'язах, спазми в животі, блювота, пронос, вона сильно пітніє. Можуть з'явитися нежить, сльозоточивість, безсоння, лихоманка, безпричинний страх, дратівливість, агресивна поведінка. Чим більшою була доза наркотику, який приймали, тим більш важкими будуть наслідки.
Ознаки, які виникають після припинення приймання наркотику, лікарі називають «хворобою відміни». Такі ознаки можуть тривати кілька тижнів або навіть місяців. Якщо людина не прийматиме наркотик, то ці ознаки, можливо, зникнуть упродовж року.
У разі психологічної залежності людина, котра регулярно приймала наркотики, відчуває нестримне бажання продовжувати їх приймати. Якщо наркотику немає, людина стає збудженою, дратівливою, неспокійною. У неї може бути депресія або безсоння. Іноді бажання вжити наркотик може повертатися навіть через кілька років.
Утім, здебільшого фізична й психічна залежність проявляються одночасно, і їх важко розмежувати.
Чому ж виникає наркотична залежність?
Учені провели дуже цікавий дослід. Вони вживили електрод у ту частину мозку пацюка, що відповідала в нього за почуття задоволення. Тварина могла натискати на спеціальну педаль, унаслідок чого цю ділянку мозку починав подразнювати струм. При цьому пацюк отримував насолоду. Під час експерименту пацюк поводився не так, як зазвичай: він не їв, не пив, а повсякчас натискав на важіль і невдовзі помирав із голоду.
Поведінка наркомана дуже схожа на поведінку такого пацюка, тільки роль електрода й педалі при цьому виконує наркотик. Уживання наркотику призводить до того, що організм починає шкодити сам собі й швидко гине, не розуміючи, що з ним відбувається. Якщо людина знає про шкідливу дію наркотиків, має волю й бажання бути, здоровою, то ніколи не стане вживати наркотичні речовини.
2.Причини вживання підлітками наркотиків
Чому ж підлітки починають уживати наркотики? Є чимало причин, і вони, як правило, соціальні. Ось деякі з них:
- Експериментування з наркотиками — це перша із чотирьох стадій розвитку наркотичної залежності. Думати, що «я трохи попробую й кину» — дуже небезпечно. Кинути, як правило, не вдається. Особливо якщо це експериментування підтримують і заохочують люди, які вже вживають наркотики або поширюють їх.
- Знаючи, що підліток схильний до прояву бунтарства, що в нього є бажання зробити все по-своєму, йому пропонують спробувати наркотик на зло всім! Але на зло кому він буде це робити? На зло самому собі? Тобто в буквальному значенні почне шкодити своєму здоров'ю?
- У наркотичну пастку легко потрапляють егоїстичні підлітки. Адже егоїст не має почуття відповідальності ні перед собою, ні перед суспільством. Такий підліток у всьому шукає задоволення, він не хоче мати жодних обов'язків, а коли щось вчиняє, то не думає про наслідки. Ось справжня знахідка для розповсюджувача наркотиків!
- Іноді підліток стикається з проблемами, з якими не може впоратися. У таких випадках його охоплює відчай, депресія, тривога, досада, виникає відчуття незадоволення, невпевненості в собі. І тут з'являється наркотик. Насправді це глибокий обман, що веде до хвороби й смерті. Справжні шляхи подолання проблем не пов'язані з наркотиком.
- Деякі підлітки думають, що наркотики роблять людину вільною, розкутою й полегшують спілкування. Але все якраз навпаки вони роблять людину своїм рабом.
Причинами вживання наркотиків можна вважати:
- певні риси особистості самої людини (цікавість, тривожність, егоїзм, байдужість);
- зовнішні фактори (активна діяльність розповсюджувачів наркотиків, вплив приятелів, мода на наркотики).
Слабка воля й легка підлеглість чужому впливу, небезпечна компанія так само сприяють наркоманії.
Негативний вплив уживання наркотиків на здоров'я.
Розповсюджувачі наркотиків зазвичай згадують тільки про одну дію наркотиків — вони нібито приносять насолоду. Але згодом усі наркомани починають розуміти, що їх обдурили й що вони багато чого не знали. Що ж треба знати про дію наркотиків?
- По-перше, наркотики негативно впливають на головний мозок — вони руйнують нормальні зв'язки між його клітинами. Мозок починає працювати «зі збоями», погіршується пам'ять, знижуються інтелектуальні здібності. Підлітки-наркомани стають менш кмітливими, вони не можуть зосередитися, погано засвоюють новий навчальний матеріал і, як правило, саме через це часто кидають школу.
- По-друге, наркотики діють на ендокринну систему, порушують нормальний синтез гормонів і гальмують процеси розвитку в підлітковому віці.
- По-третє, вдихання наркотичного диму-призводить до порушення роботи легенів та травлення, будь-які наркотики руйнують серцево-судинну систему.
- Печінка, яка в організмі знешкоджує отруту, борючись із наркотиком, перевантажується й починає руйнуватись.
- Найстрашнішим наслідком наркоманії є зараження СНІДом.
Окрім того, підліток-наркоман стає пасивним, млявим, повільним або, навпаки, агресивним, злим і задерикуватим. Такі підлітки стають хворими фізично, соціально, психічно й інтелектуально. Вони починають скаржитися на головний біль, поганий сон, запаморочення, підвищену пітливість. Наркоманія призводить до повного виснаження організму, сильного схуднення та знесилля. Наркомани часто помирають від передозування наркотику. Звісно, коли пропонують наркотик, то не поспішають повідомляти про це всім.
Мета кожного — залишитися здоровим.
Торговці наркотиками завжди обманюють людей, яким вони пропонують наркотик. Їхня мета — гроші.
Уживання наркотику призводить до фізичної та психічної залежності від нього. Наслідки цієї залежності згубні для організму — людина стає хворою фізично, психічно, соціально, інтелектуально й, зрештою, помирає.
Механізм розвитку залежності від наркотичних речовин. Залежність стає згубною, коли вона:
- обмежує можливості в самореалізіції;
- згубно впливає на стосунки між людьми;
- руйнує сімейний бюджет;
- створює конфліктні ситуації між особистістю і суспільством;
- веде до тенденції постійного збільшення дози наркотика;
- коли формується також психологічна і фізіологічна залежність.
Розвиваючись, залежність послідовно проходить кілька стадій – соціальну, психологічну, фізіологічну.
Соціальна залежність – людина ще не почала вживати наркотичні речовини, але потрапила у середовище тих, хто їх уживає. Вона приймає стиль поведінки, ставлення до наркотичних речовин і зовнішні атрибути групи. В такій ситуації людина часто внутрішньо вже готова почати вживання наркотичних речовин. Неодмінною умовою цієї стадії є наявність групи, де вживають ті чи інші наркотичні речовини.
Психологічна залежність – на цій стадії змінюється поведінка людини. Вона починає вживати наркотичні речовини з метою відчути певні емоції. Психологічна залежність може сформуватися навіть після одного-двох прийомів наркотичних речовин.
Фізіологічна залежність – наступає після того, як організм включає наркотики у процес обміну речовин. Це – непереборна фізична потреба, яка виникає в результаті постійного або періодичного вживання наркотиків. В цьому випадку різке припинення вживання наркотичної речовини викликає фізичний розлад різного ступеня тяжкості, який називають абстинентним синдромом або синдромом позбавлення (відміни). На цій стадії людина потребує лікування.
- наркотики набагато небезпечніші для дітей і підлітків, ніж для дорослих – наркотична залежність у них може виникати вже через кілька тижнів. За незначного передозування наркотичних речовин виникають тяжкі порушення діяльності організму, які можуть закінчитися смертю через зупинку серця або дихання;
- між наркоманією і курінням є дуже тісний зв’язок: серед наркоманів 85 % тих, хто курив чи курить;
- схильність до наркотичної залежності властива людям різною мірою, однак визначити її заздалегідь практично неможливо, тому єдиною гарантією може бути лише категорична відмова від спроб уживання наркотичних засобів.
08.04.2021р. 7-А клас 08.04.2021р. 7-Б клас
Розділ: Соціальна складова здоров’я.
Тема: Профілактика захворювань, що набули соціального значення. Наслідки вживання наркотиків. Міфи і факти про наркотики
Домашнє завдання: §26, стор.166-169 Створити колаж «Мій внесок у боротьбу із захворюваннями, що набули соціального значення».
Ознайомитись з матеріалом:
Презентація до уроку:Профілактика захворювань, що набули соціального значення. Наслідки вживання наркотиків. Міфи і факти про наркотики
Наслідки вживання наркотиків
Наркотики - одна із глобальних соціальних катастроф, отрута, що поволі руйнує не тільки внутрішні органи людини, але її мозок і психіку. Бензин або клей «Момент», наприклад, перетворюють людей на розумово неповноцінних за 3 – 4 місяці, «безпечна» конопля – на 3 – 4 роки. Героїн викликає слабкість, неможливість концентрувати увагу, памʼять, зниження больових відчуттів, уповільнене дихання, загальне зношування організму. Людина, котра вживає морфін, через 2 – 3 місяці настільки втрачає здатність щось робити, що перестає за собою стежити й повністю втрачає людську подобу. Ті, хто вживають кокаїн, гинуть від «розриву» серця або від того, що їхня носова перетинка стоншується і тріскається, лопається, і врешті-решт усе закінчується смертельною кровотечею. Прийом екстазі призводить до зневоднення організму, нудоти, апатії, руйнує печінку, нирки, спричинює розлади психіки та серцево-судинну недостатність. Куріння марихуани призводить до порушення памʼяті, мислення, розвиваються захворювання легенів, злоякісні пухлини мозку. Наслідки прийому метамфетаміну: сильне збудження, запаморочення, втрата апетиту, сухість у роті, галюцинації, біль у грудях, гарячка, конвульсії. При вживанні ЛСД людина втрачає здатність орієнтуватися у просторі, у неї зʼявляється відчуття того, що вона може літати. Дуже часто такі наркомании починають вірити у свої можливості і стрибають із даху багатоповерхового будинку …
Наркомани, незалежно від виду наркотику, що приймається, втрачають характерний для живих істот інстинкт самозбереження, тому довго не живуть.
Причини вживання наркотиків:
- Бажання відчути себе дорослим, сучасним, модним
- Бажання заспокоїтися, звільнитися від якогось негативного почуття (наприклад, постійних сварок з близькими через невиконання їхніх доручень), відновити психологічну рівновагу
- Незатишно вдома, часті сварки
- Уживання наркотиків усіма в компанії
- Сумно, нецікаво в школі, немає чим зайнятися на дозвіллі
- Бажання відчути нові емоції
- Невміння відстояти свою точку зору, вибачити образи
- Бажання відчути себе незалежним
- Самотність
- Бажання приєднатися до компанії старших і досвідчених, навіть із кримінальним минулим
Факти і міфи про психоактивні речовини
Щодня ми чуємо про злочини, скоєні наркоманами, зруйновані долі вкорочені життя. А тим часом наркоділки у жадобі надприбутків вдаються до підступних методів, щоб залучити до вживання наркотиків передусім молодь. Наркоіндустрія в усьому світі вважається не просто злочинним, а й особливо аморальним бізнесом, і карається дуже суворо. Та ніяка сила не захистить людину, якщо вона цього не хоче. Тому не забувай: ти з'явився на цей світ не для того, щоб марнувати своє життя і життя рідних, і тим паче не для того, щоб збагачувати наркоділків. Ти — неповторна особистість, у тебе є вище призначення, мрії, які ти маєш здійснити. Тебе оточують люди, яким ти дуже дорогий і які близькі тобі. Щоб зробити правильний і свідомий вибір, тобі передусім необхідно отримати правдиву інформацію про наркотики та жахливі наслідки їх вживання. Крім того, слід навчитися розпізнавати хитрощі, до яких вдаються нарко-ділки, уміти за будь-яких обставин відмовитися від пропозицій вжити наркотик.
Факти і міфи про психоактивні речовини
1.Наркотики — це модно
Це — міф, який поширюють нарко-ділки. А сучасні актори, музиканти та інші законодавці молодіжної моди рішуче виступають проти наркотиків. Сьогодні, навпаки, модно займатися спортом, правильно харчуватися, тобто вести здоровий і продуктивний спосіб життя.
2. Алкоголь і наркотики допомагають розв'язати проблеми
Міф. Алкоголь і наркотики ще не розв’язали жодної проблеми. Вони лише поглиблюють їх і породжують нові.
3. Легкі наркотики нешкідливі.
Один з найпоширеніших міфів. Наркотики не поділяються на шкідливі та нешкідливі, на легкі та важкі. Всі мають негативні наслідки та небезпечні. Якщо я один раз спробую наркотик, зі мною нічого не станеться. Навіть одноразове вживання наркотику надзвичайно небезпечне та може привести до важких проблем і навіть смерті.
Я зможу контролювати вживання наркотику. Це лише ілюзія, рано або пізно наступить момент, коли усі вчинки та інтереси будуть пов'язані тільки зі споживанням наркотику. Вживання наркотику призводить до залежності від нього (поєднання психічних і/або фізичних явищ). Міф.
4. Наркоманія — це хвороба дурнів слабаків, а сильна людина може відмовитися від вживання наркотиків будь-коли
Міф. Доказом цього є численні жертви серед відомих в усьому світі людей, яких аж ніяк не можна назвати дурнями і слабаками.
5. Люди, що вживають наркотики і алкоголь, мають проблеми з порушенням закону. Факт.
6. У компанії не можна відмовлятися від того, що роблять усі
Міф. Ви, можливо, здивуєтесь, але до людей, які мають власну точку зору і вміють її обстояти, в усіх пристойних компаніях ставляться з повагою. А за «друзями», які змушують тебе порушувати власні принципи, навряд чи варто сумувати.
7.Вживання алкоголю і наркотиків робить людину більш уразливою до ВІЛ
Факт. У стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння людина втрачає контроль над собою. Може погодитися на те, на що ніколи не погодилася б у тверезому стані: поїхати додому з незнайомцем чи сісти в машину до нього, мати випадкові сексуальні контакти, не використати презерватива. Особливо ризикують ті, хто вживає ін’єкційні наркотики, Адже вони часто використовують спільні голки та шприци для введення наркотиків.
8. Більшість підлітків уперше пробують наркотики, які їм пропонують незнайомці на танцях і спортмайданчиках
Міф. Молоді люди найчастіше пробують наркотики під впливом своїх Друзів.
9. Вживання алкоголю і наркотиків вагітною жінкою негативно впливає на її ще не народжену дитину
Факт. Будь-який наркотик, у тому числі й алкоголь, який вживає вагітна жінка, потрапляє через плаценту до плоду і негативно впливає на його розвиток.
10. Я зможу контролювати вживання наркотику.
Це лише ілюзія, рано або пізно наступить момент, коли усі вчинки та інтереси будуть пов'язані тільки зі споживанням наркотику. Вживання наркотику призводить до залежності від нього. Міф
11. Здорова людини – щаслива родина. Факт.
Висновок: деякі міфи спеціально поширюють наркоділки, які зацікавлені залучити якомога більше молоді в тенета наркотичної залежності.
25.03.2021р. 7-А клас 25.03.2021р. 7-Б клас
Розділ: Соціальна складова здоров’я.
Тема: Хвороби цивілізації. Соціальні чинники ризику «хвороб цивілізації». Профілактика серцево-судинних, онкологічних захворювань, діабету, ожиріння. Вплив комерційної реклами на здоров’я. Комп’ютерна, ігрова та інтернет залежність.
Домашнє завдання: §25, стор.160-165. Одне на вибір, за бажанням:
1.Скласти план розповіді "Коли стану мамою(татом), що я розкажу своїм дітям про вплив ЗМІ на здоров'я?".
2.Підготувати проєкт "Безпечні засоби масової інформації"(виконати в зручному форматі)
Ознайомитись з матеріалом:
«Здоров'я населення, як дзеркало, відображає обличчя суспільства.» М. Амосов
Цивіліза́ція — людська спільнота, яка впродовж певного періоду часу має стійкі особливі риси в соціально-політичній організації, економіці та культурі (науці, мистецтві тощо), спільні духовні цінності та ідеали тощо. Наприклад, Єгипетській цивілізації властиві спорудження пірамід, муміфікація померлих, своєрідне ієрогліфічне письмо тощо.
Хворобами цивілізації називають ті проблеми зі здоров’ям людини, які виникли в результаті впливу промислової та науково-технічної революції на людину.
Галузі промисловості та науково-технічний прогрес не тільки принесли користь у наше суспільство, але й шкоду у вигляді хвороб. Гіподинамія, ослаблення зору, гіпертонія, цукровий діабет, інфаркт міокарда, бронхіальна астма, неврози, психічні розлади, алергія, серцево-судинні, інфекційні, … хвороби набули такого широкого розповсюдження, що змусили весь світ шукати причини.
Серед неінфекційних захворювань на першому місці – ожиріння. Астенопія – ослаблення зору, що виникає під час зорової роботи. Найпоширенішим захворюванням у наш час є комп’ютерний зоровий синдром.
«Алкоголізм і тютюнопаління як хвороби цивілізації»
Алкоголізм — за розповсюдженням на Землі займає третє місце після серцево-судинних та онкологічних захворювань. Третя хвороба цивілізації!
Тютюнопаління. Сьогодні смертність населення України визначається передусім неінфекційними захворюваннями. Серед них - тютюнопаління. Тютюн — фактор ризику більш ніж 25 хвороб.
«Причини хвороб цивілізації»
- урбанізація,
- малорухливий спосіб життя,
- дефекти харчування,
- проблеми екології;
- стреси,
- формування здоров’яруйнівних цінностей унаслідок негативного впливу реклами в ЗМІ.
- Відмова від шкідливих звичок (паління, вживання алкоголю, наркотиків).
- Ціннісне ставлення до життя і здоров’я.
- Аналіз комерційної реклами замість сліпого наслідування.
- Здоровий спосіб життя (нормальний сон, якісне збалансоване харчування, рухова активність, гігієна).
- Позитивні емоції.
- Перевага оптимізму над песимізмом.
- Посильна участь у боротьбі за чисте довкілля.
- Відмова від шкідливих звичок (паління, вживання алкоголю, наркотиків).
- Здоровий сон (режим, тривалість, глибина).
- Чергування праці та відпочинку.
- Прогулянки на свіжому повітрі.
- Харчування (режим, різноманітність їжі, збалансованість за калорійністю та вмістом поживних речовин, обмеження на продукти з надмірною кількістю холестерину, солі та жирів.).
- Уникання стресів (усунення стресорів, зміна ставлення до них, хобі, аутотренінг, релаксація).
- фізичне навантаження і правильне харчування;
- повноцінний сон;
- регулярні обстеження у фахівців.
- первинна - попередження захворювання - повинна базуватися насамперед на здоровому способі життя (раціональне харчування, попередження ожиріння, активний спосіб життя (помірні фізичні навантаження, заняття фізкультурою, спортом значно зменшують можливість виникнення ожиріння і тим самим порушень вуглеводного обміну і розвитку цукрового діабету), виявлення наявності (відсутності) родичів, хворих на цукровий діабет;
- вторинна - профілактика розвитку цукрового діабету у хворих людей, наприклад, у осіб, що страждають ожирінням;
- третинна - попередження ускладнення цукрового діабету і його клінічних проявів. Важливо, щоб хворий на цукровий діабет був активним, добре адаптованим у суспільстві, розумів основні завдання в лікуванні свого захворювання та попередження ускладнень.
Немає коментарів:
Дописати коментар