Обслуговуюча праця (дівчата) 5-А та 5-Б класи. Дистанційне навчання з 22.03.2021р. до 11.05.2021р.

 Електронні підручники   

Контактні дані для зворотнього зв'язку з вчителем

03.05.2021р. 5-Бклас         06.05.2021р. 5-Аклас

Проєкт 9: Прикраса з ниток

Основна технологія: технологія виготовлення виробів у техніці макраме

Тема: Вибір та обгрунтування теми проекту (виду прикраси з ниток). Планування роботи з виконання проекту. Проектування прикраси методом фантазування. Графічне зображення. Добір конструкційних матеріалів, інструментів та пристосувань для виготовлення прикраси. Вправи з виконання вузлів. Виготовлення прикраси. Остаточна обробка виробу. Захист проекту.

Домашнє завдання: Обрати прикрасу та виконати в техніці макраме. Завершити остаточну обробку та оздоблення. Сфотографувати готовий виріб та надіслати вчителю.

Ознайомитись з матеріалом:

Відео: 

Браслет
Етапи роботи

26.04.2021р. 5-Бклас         29.04.2021р. 5-Аклас

Проєкт 9: Прикраса з ниток

Основна технологія: технологія виготовлення виробів у техніці макраме

Тема: Вибір та обгрунтування теми проекту (виду прикраси з ниток). Планування роботи з виконання проекту. Проектування прикраси методом фантазування. Графічне зображення. Добір конструкційних матеріалів, інструментів та пристосувань для виготовлення прикраси. Вправи з виконання вузлів. Виготовлення прикраси. Остаточна обробка виробу. Захист проекту.

Домашнє завдання: Обрати прикрасу та виконати в техніці макраме. Завершити остаточну обробку та оздоблення. Сфотографувати готовий виріб та надіслати вчителю.

Ознайомитись з матеріалом:

Відео: 

Історія макраме

Макраме – одне з видів декоративно-прикладного мистецтва, основою якого є зав’язування вузликів. Вважається, що в Європу мистецтво вузликового плетіння прийшло у VIII-IX столітті зі Сходу, де воно було відомим із сивої давнини. Техніку макраме знали в Давньому Єгипті,  Ассирії, Перу, Китаї,  Давньої Греції та ряді інших східних держав. 

Вузлики люди почали зав’язувати, як тільки з’явилось з чого  — тонкі смужки шкіри чи волокна рослин, молоді гнучкі ліани чи довгі  тонкі жили тварин. Протягом тисячоліть вузликове плетіння використовувалось для виготовлення одягу, добування їжі, навіть вузликове письмо існувало. В часи вітрильників моряки вдосконалили в’язання вузлів (морських вузлів існує більше 4000) та за довгі роки плавання перетворили на мистецтво.  

Вузлам надавали магічного значення, використовували в обрядах (на весіллі руки молодятам перев’язують рушником), деякі вузли були  родинною таємницею і передавались у спадок від батьків до дітей. І в наш час життя людини нерідко залежить від мистецтва зав’язування вузла – це вам підтвердять не тільки альпіністи та парашутисти.  

Рукодільниці вивели вузликове плетіння на рівень витонченого прикладного мистецтва. Технікою макраме виготовляють деталі одягу та аксесуари, прикраси та предмети інтер’єру, взуття та сувеніри. 

Вузли макраме розрізняють по ступеню складності.  Будь яка людина в наш час може придбати книгу з макраме чи знайти відповідну інформацію в мережі Інтернет, та деякі вузли залишаються маловідомими, бо вимагають багато практики для їх застосування, їх важко виконувати по пам’яті, без схеми.  

Але макраме має велику перевагу – гнучкість. Достатньо знати принципи в’язання та декілька розповсюджених прийомів плетіння – і ви зможете вільно імпровізувати.  Ось такий браслет виконується простими вузлами, техніка – прямі та похилі бриди з вплетеними намистинами. 

Для роботи вам будуть потрібні наступні матеріали та інструменти.

Шнури.

Шнур може бути будь яким за хімічним складом – бавовняним, лляним, синтетичним, змішаним. Вимоги до якісного шнура – рівний, добре скручений, круглий на перерізі, має добре затягуватись  у вузол та не розпускатись  одразу же, не натирати руки під час тривалої роботи. «Некруглі» шнури також придатні для плетіння, але працювати ними складніше і вигляд вузликів дещо інший. Обираючи товщину шнура для в’язання врахуйте розмір, призначення та бажану фактуру виробу.



Інструменти.

Потрібні будуть гострі ножиці, сантиметрова стрічка чи метрова лінійка для вимірювання довжини шнура; в’язальні гачки різного розміру для протягування шнура в деяких вузлах та спиця (голка) для розпускання помилково зав’язаних вузлів; для закріплення шнура потрібні шпильки з великими круглими голівками – вони не будуть чіплятися за шнур чи протикати його наскрізь.

Подушечка для плетіння.

Потрібна вона для того, щоб закріпляти шнури під час виконання плоских полотен панно, сумки, тощо. На перших порах можна використовувати маленьку диванну подушечку (30х30см), наповнену поролоном, чи спинку м’якого стільця або підлокітник крісла. В подальшому можна придбати спеціальну подушечку чи валик у магазині рукоділля, або зробити самостійно – обернути шматок фанери чи цеглину поролоном та обшити міцною тканиною. Професійні майстри працюють на похилих подушечках, які жорстко прикріпляються до столу (як м’ясорубки, наприклад). Головне – не забувати в подушечках шпильки по закінченню роботи.

Обплітання намистин у макраме.

У виробах в техніці макраме дуже вдало поєднуються намистини різного розміру та матеріалів, ґудзики, навіть гайки. 

Намистини можна просиляти на одну чи декілька ниток, фіксуючи їх положення вузлами. Часто для нанизування намистин використовують нитки основи, а робочими нитками фіксують намистину.  Додатково намистину можна обплести (вузол фріволіте).

 Старовинна техніка макраме – для посидючих рукодільниць, акуратних та наполегливих. Але і вироби, виконані у техніці макраме, стануть справжньою прикрасою вашого дому, чудовим подарунком чи неповторним доповненням до вашого одягу.   

Послідовність плетіння

19.04.2021р. 5-Бклас         22.04.2021р. 5-Аклас

Проєкт 8: Лялька-мотанка (іграшка)

Основна технологія: технологія виготовлення ляльки-мотанки

Тема: Добір конструкційних матеріалів та інструментів для виготовлення ляльки-мотанки. Виготовлення ляльки-мотанки. Оздоблення ляльки-мотанки (на власний вибір). Остаточна обробка виробу. Захист проекту.

Домашнє завдання: Зробити ляльку-мотанку з тканини та ниток. Завершити остаточну обробку та оздоблення. Сфотографувати готовий виріб та надіслати вчителю.

Ознайомитись з матеріалом:

Презентація до уроку: Лялька із серветок

Технологічний етап

1. Послідовність виготовлення ляльки -мотанки. Українська лялька в основі голови має скручену по спіралі смужку тканини. Спіраль – це один з найдревніших символів вічності і безконечності буття, символ родючості й нового народження у всіх народів Землі. Інша  риса мотанки – хрест на обличчі ляльки. Хрест в даному випадку є оберегом – символом Сонця, життя і нових починань, і символізує саму людину, гармонію її персонального фізичного світу (горизонталь) і духовного (вертикаль). Вузлова лялька мотається за рухом сонця – тоді вона принесе вдачу та щастя.

2.Виготовлення голови і тіла ляльки.

з/п

Технічні умови виконання

Технологічна операція

Зображення операції

1.

Виготовлення голівки

Моток тканини розміщується вертикально в квадратний шматок тканини, обмотується ниткою  і завязується вузлом.


2.

Виготовлення хреста на голівці ляльки

Різнокольоровими нитками намотується  на обличчі ляльки хрест.

  

3.

Виготовлення тіла ляльки.

Звисаючі кінці тканини обмотують ,щоб утворилося тіло ляльки, до якого на наступному етапі прив’язується одяг.

4.

Виготовлення одягу ляльки

1 варіант. Різнокольоровими шматками тканини обгорнути основу, імітуючи верхній та поясний одяг.

2 варіант. Одягти ляльку в спеціально вишитий і пошитий одяг в традиціях українського національного костюма: сорочечку, плахту, безрукавку,хустку або вінок із стрічками.

5.

Оформлення голівки ляльки

Накласти на головку волосся з ниток, заплести косу. Зробити віночок із стрічками або пошити  головний убір-очіпок, чи  зав’язати хустку

3. Виготовлення одягу для ляльки.

1. Вишивання сорочечки і фартушка. Пошиття сорочечки.

 Інструменти, матеріали, обладнання для виготовлення одягу для ляльки.

1) Матеріали для сорочечки і фартушка: спеціальна тканина, нитки  для вишивання двох кольорів,

нитки мають бути міцними, рівними, не линяти під час прання; товщина нитки повинна бути такою, щоб стібки повністю закривали тканину під час вишивання «косим хрестиком».

2) Інструменти й обладнання: спеціальна голка з великим вушком, ножиці, п’яльця, креслярські інструменти (лінійка, олівець),сантиметрова стрічка; схема для вишивання, праска, прасувальна дошка.

3) Техніки вишивання: «косий хрестик»; «обметниця».

Схема узору для вишивання.


2.Підготовка матеріалів до роботи:
1) декатирування тканини для вишивання (бавовняну тканину перед вишиванням замочити в гарячій воді, а потім у холодній на 5 хв для максимальної усадки);
2) перевірити нитки на стійкість фарбування.
3) Креслення виробу. Розміщення вишивки.. 
3. Виготовлення намиста.
В нашому краї традиційним було місцеве виготовлення бісерних прикрас, які різнилися технікою плетіння, формою, малюнком, колоритом і назвами: гердани, згардочки, цятки, басаман тощо. Можна виготовити намисто в староруському стилі, як на рисунку.
4. Виготовлення віночка .
 Вінок в українців - це дівоча прикраса з живих або штучних квітів, колосків, кольорового пір'я тощо, є декоративним елементом дівочого національного костюма.

5. Виготовлення плахти.
 Плахта – жіночий одяг типу спідниці, зроблений із двох зшитих до половини полотнищ (переважно вовняної картатої тканини), є дуже давнім видом поясного одягу. Покрій – 2 прямокутники зшиваються довгими боками до середини. Малюнок – клітинка, заповнена додатковими геометричного типу фігурами (ромбами, колами, багатокутниками). 

Висновки. Під час виконання проекту ми ознайомились з народною лялькою і у нас виник інтерес і бажання навчитися мистецтву виготовлення ляльок. Ми ознайомилися з  історією виникнення традиційних народних ляльок; вивчили класифікацію  ганчіркових ляльок  і ознайомились з матеріалами, що використовуються для їх виготовлення; навчилися виконувати основні технологічні прийоми, які застосовуються для виготовлення ляльок-мотанок; самостійно виготовили вивчені в програмі види ляльок; навчилися створювати, користуючись отриманими знаннями, авторські ляльки; засвоїли дбайливе і шанобливе ставлення до ляльки як до об'єкта національної історії та культури. Відтворюючи жіночі костюми у ляльках-мотанках, ми намагалися відобразити їх різноманітність та особливості відповідно до етно-культурних регіонів нашої області. Результатом нашого проекту стали авторські, унікальні, ексклюзивні ляльки -сувеніри, виготовлені  в єдиному екземплярі. 

12.04.2021р. 5-Бклас         15.04.2021р. 5-Аклас

Проєкт 8: Лялька-мотанка (іграшка)

 Основна технологія: технологія виготовлення ляльки-мотанки

Тема: Вибір та обгрунтування теми проєкту (виду ляльки-мотанки). Планування роботи з виконання проєкту. Проєктування ляльки-мотанки методом фантазування. Графічне зображення.

Домашнє завдання: Зробити графічне зображення ляльки-мотанки (ескіз). На наступний урок принести: клаптики тканини, нитки різних кольорів, тканину для вишивки, матеріал для прикрашання.

Ознайомитись з матеріалом:

Ніколи не пізно відчути 

Музику серця в душі,

Ніколи не пізно згадати 

Те, що забули усі…

Історична довідка. 

Народна лялька відома з незапам’ятних часів і своїми витоками сягає доби Трипільської цивілізації.. Такі ляльки можна знайти в будь-якій країні. Це була не просто іграшка. Вважалося, що вона захищала людину від неприємностей і бід. Ляльку часто використовували у ритуалах. При виготовленні ритуальної ляльки в неї вплітали все те, від чого людина хотіла позбутися (біди, хвороби), і спалювали на вогнищі, або топили у воді. До кінця 19 в. витоки обряду остаточно втратилися і забулися, а ляльки залишилися. 

У всіх слов'янських народів, було велике різноманіття саморобних ляльок. Традиції виготовлення ляльок на території, де проживали слов'янські народи існували аж до середини  20 століття.  За призначенням слов’янські ляльки діляться на обрядові, оберегові, ігрові, авторські художні ляльки та сувенірні промислові ляльки.

Обрядові:Масляна, Купавка, Коляда, Покосниця, Нерозлучники, Зольна, Куватка, Пеленашка, Весільна, Круп’яничка, Вербниця, Пасхальна голубка., Веснянки

Оберегові: Куватка, Лихоманки, Травниця, Безсонниця, Берегиня, Вузлова , Десятиручка

Ігрові: Зайчик на пальчик, Вузлова, Куватка, Пеленашка. 

Авторські художні ляльки  відображають особливості індивідуального відношення автора до навколишнього світу стан його душі- це коли лялька стає предметом мистецтва.

Українська лялька-мотанка відрізняється від інших слов'янських ляльок тим, що у неї на обличчі  намотаний хрест- знак сонця, лялька з таким обличчям несе в собі сонячну світлу енергетику. 

  В Україні народну ляльку робили з доступного дешевого матеріалу: соломи, трави, тканини, шматочків старого одягу, ниток,гілок дерев, глини, дерева, очерету тощо, і без будь-яких інструментів. Спосіб простий – змотування, перекручування й перев'язування тканини. Відповідно ляльки бувають вузлові та мотані. 

  Вузлові ляльки виготовляють шляхом намотування та прив'язування тканини без застосування голки. Голка з ниткою в окремих випадках застосовується при пошитті головного убору та оздобленні вбрання ляльки. Лялька-мотанка  робиться без вузлів, хоча принципової різниці між цими способами  немає. Інший різновид ляльок: лялька-мотанка  одягнена в спеціально пошите і оздоблене  вбрання.

  В Україні вирізнялися три основні типи ляльок-мотанок: немовля, баба-берегиня, дівчина-наречена.

При народженні дитини  виготовляли ляльку-немовля в пелюшках. Її укладали в ліжечко поряд з дитиною для охорони її сну і здоров'я.

Баба-берегиня допомагала оберігати достаток сім'ї. Всередину ляльки вкладали монети, зерно, вовну для збереження домашнього тепла, отримання хорошої вовни овець та грошового достатку.

Лялька-наречена захищала дівчат від пристріту і підтримувала їх. Цю ляльку багато одягали і прикрашали, так як вона символізувала придане нареченої і привертала багатого нареченого.

Люди завжди вірили в те, що речі, виготовлені власними руками, можуть уберегти від багатьох неприємностей. Вважається, що найсильніший оберіг - це річ, яку зробили для вас кровні родичі. Раніше кожна дівчинка повинна була вміти робити ляльку-оберіг, і до цього ставилися так само відповідально, як і до вишивання шлюбного рушника. Збереглися відомості про те, що у 19-му столітті дівчаток з трирічного віку долучали до цього мистецтва, вони майстрували ляльок нібито для своїх майбутніх дітей. А перед заміжжям дочки мати власноруч виготовляла і дарувала нареченій ляльку-мотанку, як символ жіночої мудрості.

 За традицією, лялька-мотанка повинна бути одягнена у світлу вишиту сорочечку, під’юпник і запаску (фартушок). Усі елементи одягу є оберегами: спідниця символізує землю, сорочка позначає три часи – минулий, теперішній і майбутній, – намисто уособлює достаток. Також повинен бути головний убір – очіпок, стрічка чи хустка, що символізує зв'язок з небом. 

Зроблена з любов’ю, лялька розвиває кмітливість, фантазію, духовний світ дитини, дає перші професійні навички, пробуджує відчуття рідного коріння. 

Вироби-аналоги та їх аналіз.


Ляльки виготовлені шляхом намотування тканини на  основу. Голова зроблена з мотка лляної тканини. Сакральний хрест замість обличчя символізує єдність неба і землі, чоловічого (вертикальна лінія) і жіночого (горизонтальна) начал. Ляльки одягнені в костюми, характерні для Україні 18-19 століття. В окремих деталях костюма використана традиційна українська вишивка. Усі моделі-аналоги нескладні за технологією виготовлення мають естетичний і привабливий вигляд. Важливим є збереження традицій національного костюма. 
Ескіз задуманого виробу.

 Опис моделі виробу. 
Лялька вбрана у довгу додільну (до долу) сорочку, вишиту червоними і чорними нитками, орнамент рослинний. До сорочки одягається поясний одяг у вигляді найдавнішого вбрання – плахти. Плахта зшита з 2-х частин і має картатий (у клітинку) малюнок, що відображає прадавній землеробський культ родючості. Розріз плахти спереду завжди закривається тканою запаскою, або полотняним вишитим фартухом. Плахта і фартух підперезані поясом, який несе оберегову функцію. Може бути нагрудний одяг у вигляді безрукавки – керсетки, яка вишита спереду. Обов’язковим атрибутом дівочого вбрання є прикраси – намисто. Головний убір – вінок з квітів та стрічок є основною відмінністю дівочого вбрання від жіночого.  
Матеріал: натуральні тканини,  тіло з качана кукурудзи. Розмір: 30 см
                

05.04.2021р. 5-Бклас         08.04.2021р. 5-Аклас

Проєкт 7: Лялька-мотанка (оберіг)

 Основна технологія: технологія виготовлення ляльки-мотанки

Тема: Оздоблення ляльки-мотанки (на власний вибір). Остаточна обробка виробу. Захист проекту.

Домашнє завдання: Зробити ляльку-мотанку з ниток. Завершити остаточну обробку та оздоблення. Сфотографувати готовий виріб та надіслати вчителю.

Ознайомитись з матеріалом:










22.03.2021р. 5-Бклас         25.03.2021р. 5-Аклас

Проєкт 7: Лялька-мотанка (оберіг)

 Основна технологія: технологія виготовлення ляльки-мотанки

Тема: Вибір та обгрунтування теми проєкту (виду ляльки-мотанки). Планування роботи з виконання проєкту. Проєктування ляльки-мотанки методом фантазування. Графічне зображення. Добір конструкційних матеріалів та інструментів для виготовлення ляльки-мотанки. Виготовлення ляльки-мотанки

Домашнє завдання: вчити послідовність виготовлення ляльки-мотанки. Зробити ляльку-мотанку з ниток.

Ознайомитись з матеріалом:

Лялька-мотанка – українська народна лялька, символ жіночої мудрості, родинний оберіг. Здавен у кожній родині лялька-мотанка виконувала роль оберегу, була символом мудрості, берегинею роду, символом матері-прародительниці та зв’язку між поколіннями, одна із найдревніших іграшок і сакральних (священних) істот нашого народу, якій тисячі й тисячі років. Скільки існує людство, стільки років цій іграшці, яка повинна була дитину заспокоїти, нагодувати і зберегти. Бо мати, залишаючи дитя, замотувала фрукти чи хліб у шматочок  тканини, прив’язувала паличку і давала, як

іграшку, тому в основі ляльки — хрест. Людина вигадувала ляльку-мотанку, подібну собі, як забавку для дитини, як оберіг дому. Виготовляючи цей сакральний предмет, жінки вкладали у неї свою енергію, певні думки і побажання. Ляльку-мотанку передавала мати дочці, коли віддавала до іншого роду, а дочка, у свою чергу, своїй дитині. Це ніби ниточка, яка зв’язувала увесь рід.

Наші пращури вірили, що лялька є посередником між живими та тими, хто ще народиться. Тому на заміжжя дівчини разом із рушниками і сорочками в скриню до приданого клали ляльки. Робили їх дуже ретельно: одягали в українське народне вбрання як наречену, плели вінок на голову і обов’язково «додавали» нареченого — мусила бути пара.  

Обличчя у ляльки-обрегу немає: люди остерігалися пов’язувати її з конкретною людиною  бо вважалося, якщо ляльці зробити обличчя, а особливо очі, в них може влетіти дух живої істоти

  На обличчі намотували хрести і виготовляли їх на різні потреби: аби людина одужала, аби пішов дощ чи навпаки — припинилася злива, вщух буревій.

Сакральна істота з хрестом замість обличчя, символізує гармонію вертикалі (духовності) і горизонталі (земного розвитку людини), тобто допомагає гармонізувати простір. Такі іграшки повинні знаходитися на покуті зі сторони сходу сонця, над ліжечком дітей (оберігає дитину), над дверима (зустрічає і проводжає гостей)...

Усі елементи одягу мотанки є символічними:

спідниця -  уособлює землю;

сорочка — три часи: минулий, теперішній і майбутній;

головний убір — очіпок, стрічка чи хустка — зв’язок із небом...

Значення кольорів (Самостійна робота в мережі Інтернет)

зелений колір здоров’я та багатства;

червонийколір життя, вогню, кохання;

жовтийколір сонця, пшениці, землі;

синійколір творчості та саморозвитку;

 фіолетовий колір мудрості.

Велику силу має вишивка, особливо, якщо це вишивка старовинна, яка несе в собі древню символіку і позитивну енергію багатьох поколінь.

Лялька-мотанка ні в якому разі не шиється, не проколюється голками чи шпильками – виключно мотається. Звідси і назва - МОТАНКИ. Голку можна застосовувати лише при виготовленні одягу для ляльки і ні в якому разі не пришивати нічого до самої лялі! І Не колоти її!

Різновиди ляльок-мотанок

Берегиня
 Її зображують із руками, піднятими вгору в молитовному жесті або з опущеними вниз. Коли руки підняті вгору – Богиня закликає небо допомогти засіяти ниву, зачати нове життя на землі. Коли руки опущені вниз – Богиня благословляє землю на народження, принесення плодів, дарів.


Лялька – Багаторучиця

Свою назву лялька отримала за наявність великої кількості рук (п`ять пар рук). Таку ляльку полюбляли господині, її підвішували над прялкою чи піччю для того, щоб господиня встигала робити всю хатню роботу. А лялька допомагала їй у цій справі . Народ вірив, що в мотанці знаходиться дух предків і що вона може передавати досвід з покоління в покоління. Українці вважали, що цей символ приносить їм багатство та успіх.

Мати з дитиною

Лялька з діточками нагадує іконописний образ Богородиці. Її дарують новоствореним сім’ям. Ганчіркову ляльку – берегиню, вироблену власними руками, мати дарувала донечці перед весіллям, благословляючи таким чином на щасливе заміжжя. Гості теж дарували ляльок з побажанням, щоб в них народилося багато діточок.

Весільна
Найретельніше готували ляльку для нареченої та напередодні народження дитини. Таку мотанку вбирали дуже гарно. Іноді українці вірили, якщо дітки у великій родині довгий час бавляться мотанкою, треба чекати лелеку.

Лялечка-круп’яничка
Лялечка-круп’яничка (зерновушка) всередині наповнюється крупою (зерном). Вважалося, що вона приносить в дім достаток, благополуччя, допомагає досягти успіхів у роботі. Раніше робити ці амулети починали восени і використовували зерно з зібраного врожаю. Заборонено застосовувати подрiблену крупу або пластівці, обов’язково лише ціле зерно: пшеницю, перловку, гречку, пшоно, горох.


Правила роботи з ножицями.
1.  Класти ножиці так, щоб вони не звисали зі столу.
2.  Не залишати ножиці в розкритому вигляді.
3.  Не тримати ножиці кінцями вгору.
4.  Передавати ножиці кільцями вперед.
5. Не заважайте товаришам, коли вони працюють з ножицями.










Немає коментарів:

Дописати коментар