Блог Остапенко Людмили Юріївни: Технології. 5-А клас/ І група та 5-Б клас/ ІІ група. Дистанційне навчання.

17.03.2022р. 5-А клас 17.03.2022р. 5-Б клас

Контактні дані для зворотнього зв'язку з вчителем

Адреса електронної пошти вчителя: vera55mila32@gmail.com Viber: +380505025364

Модуль 3: Технології ткацтва і шиття.

Тема: Тема 3.1.Як виявити потреби у виготовленні виробів. Куміхімо. Матеріал – вузька тасьма, смужки з шкіри та замші, нитки для муліне, тонка в’язальна пряжа. Тема 3.2.Що впливає на якість виготовлення виробу. КОПР з дотриманням правил безпечної праці. Визначення технологічної послідовності виготовлення виробу.

Матеріали та інструменти: картон, лінійка, циркуль, олівець, ножиці, пряжа різних кольорів, або вузька тасьма, або смужки з шкіри та замші, або нитки для муліне, або тонка в’язальна пряжа.

Домашнє завдання: опрацювати теоретичний матеріал, зробити диск куміхімо, зробити фото та відправити вчителю.

Ознайомитись з матеріалом:

Презентації до уроку:

По-японськи «Куми-Хімо» означає «плетіння шнурів». Цю техніку використовували ще самураї, щоб зав'язувати обладунки, кріпити збрую на конях. зараз шнурки-фенечки куміхімо вийшли далеко за межі Японії. У цій техніці виконують прикраси на руки, шию, використовують для одягу і аксесуарів. Пропоную змайструвати диск для такого плетіння.

КУМІХІМО – оригінальний вид рукодільного мистецтва. Слово «куміхімо» буквально перекладається як «плетіння мотузок». Таким чином, куміхімо є не що інше, як строкатий японський шнурок, сплетений з ниток.

Мистецтво куміхімо зародилося ще в VI столітті, і не у рукодільних дівчат, а у суворих самураїв. Шнури-куміхімо, сплетені зі шкіряних смужок або шовку, використовувалися бійцями в різноманітних цілях, починаючи від підперізування кімоно, і до створення складних і міцних підв’язок для всіляких чоловічих цілей. І тільки згодом плетіння куміхімо вийшло за межі військового табору. Ошатними кольоровими шнурами вже прикрашали кімоно і знатні дами, а згодом умільці здогадалися плести браслети в техніці куміхімо, робити підв’язочкі для штор і т.п.

Що потрібно для плетіння куміхімо?

Традиційно для в’язання куміхімо використовують спеціальні верстати. Для плетіння круглого шнурка потрібен верстат, схожий на бублик з ніжками,а для плоского – квадратний верстат.

ТАКАДАЙ

МАРУДАЙ

ТАМА

Однак сучасні умільці пристосувалися плести спіральний шнур на колі з отвором в центрі. Його нескладно виготовити самостійно. Для кола потрібно взяти щось щільне – жорсткий картон, фанерку, лист пластику. На колі (звичайно діаметром 10-15 см) по краю роблять 32 прорізи, а в центрі невеликий отвір.

Диск куміхімо

Вирізаємо з щільного картону коло d 10 см. В центрі формуємо отвір приблизно 1 см. Олівцем відзначаємо 32 поділу по колу для надрізів, з урахуванням того, що кожна позначка повинна бути навпроти іншої (фото 1). Виконуємо надрізи довжиною приблизно 5 мм (фото 2). З одного боку диска відзначаємо олівцем по два надрізи через кожні два ділення (див. Фото 3) для плетіння з 16-ти ниток, а з іншого - по два через вісім для плетіння з 8-ми (фото 4)

Плетіння На 16-Ті нитках

Беремо 8 синіх і 8 червоних ниток (у мене по 50 см). Зав'язуємо вузол і затягуємо (фото 5). Протягуємо його в диск (фото 6). Розподіляємо нитки в розрізи за відмітками (фото 7). Потім беремо праву синю нитку (фото 8) і перетягуємо її вниз вправо (фото 9). Далі знизу третю синю зліва (фото 10) перетягуємо вгору теж вліво (фото 11). Трошки повертаємо диск за годинниковою стрілкою. Беремо праву червону нитку і перетягуємо її вниз вправо. Знизу ж третю червону нитку зліва перетягуємо вгору вліво. І далі, переміщаючись аналогічно по колу, плетемо шнурок необхідної довжини (фото 12)

Плетіння НА 8-МІ нитках

Беремо по 4 нитки різних кольорів. Аналогічно до попереднього плетіння зав'язуємо їх в вузол і просовуємо його в отвір. Розподіляємо нитки за відмітками (фото 13). Потім праву білу нитку перетягуємо вниз вправо. Далі третю зліва - вгору вліво. Продовжуємо по колу аналогічно з наступною парою ниток і плетемо до необхідної довжини (фото 14)

Крім того, щоб сплести шнур куміхімо, потрібні нитки. Чудово підходить для цих цілей і тонка пряжа для в’язання, і шкіряний шнур. Але зазвичай браслети куміхімо плетуть з муліне, складеного в кілька разів. Ці нитки легко дістати, вони недорогі, а палітра кольорів радує нескінченною різноманітністю.

Корисні посилання:

17.02.2022р. 5-А клас 17.02.2022р. 5-Б клас

Контактні дані для зворотнього зв'язку з вчителем

Адреса електронної пошти вчителя: vera55mila32@gmail.com Viber: +380505025364

Модуль 2: Технології мозаїки. Аплікація. Рамка під фото.

Тема: Практична робота. Процес виготовлення обраного об’єкта проєктування. Самоконтроль якості виконання технологічних операцій. Організація робочого місця та безпека праці!

Матеріали та інструменти: кольоровий папір, кольоровий картон, ножиці, клей, простий олівець, лінійка, красиві дрібнички для оздоблення.

Домашнє завдання: виготовити та оздобити рамку для фото, надіслати вчителю.

Ознайомитись з матеріалом:

Презентація до уроку:https://docs.google.com/presentation/d/1_48-7XNVEj4h6x60OBooPnZfLXj1E0S9/edit?usp=sharing&ouid=114444793147094223327&rtpof=true&sd=true

Корисні посилання:

10.02.2022р. 5-А клас 10.02.2022р. 5-Б клас

Контактні дані для зворотнього зв'язку з вчителем

Адреса електронної пошти вчителя: vera55mila32@gmail.com Viber: +380505025364

Модуль 2: Технології мозаїки. Аплікація.

Тема: Як виявити потреби у виготовленні виробів. Вітальні листівки до свята. КОПР з дотриманням правил безпечної праці. Виготовлення вітальних листівок за технологічною послідовністю.

Домашнє завдання: опрацювати теоретичний матеріал, виготовити вітальну листівку до дня Валентина.

Ознайомитись з матеріалом:

Презентація до уроку: https://docs.google.com/presentation/d/1fcBwUQpTm-rj8LDmXG_ML_JlbtLZ796s/edit?usp=sharing&ouid=114444793147094223327&rtpof=true&sd=true

14 лютого історія свята

День Святого Валентина! Це свято друзів і закоханих. Свято це давнє, його відзначали ще в XV столітті. День Святого Валентина - свято закоханих. Відзначається він 14 лютого. В Європі його почали святкувати з XIII століття, в США - з 1777 року, в Росії - з початку 1990-х років. Але чому все ж це свято закоханих? На цей рахунок є чимало красивих легенд.

Англійці, наприклад, вважають, що з 14 лютого природа робить поворот до весни, і у птахів починається сезон шлюбних ігор, навіть стара англійська приказка говорить: "У день святого Валентина всі птахи в повітрі з'єднуються парами".

Є й інше підтвердження тому, що 14 лютого - день закоханих. Жив в III столітті в місті Терни (Римська імперія) Святий великомученик Валентин. Був він священнослужителем, займався науковими дослідженнями і приватною медичною практикою. В ході кампанії імператора Клавдія II Готського проти християн, єпископ Валентин був репресований і обезголовлений 14 лютого 269-го року. Його не змогло врятувати навіть палке кохання прекрасної Джулії. Усю ніч перед стратою з 13 на 14 лютого він писав коханій листи. «Твій Валентин», — такими були останні слова в них, виведені його рукою.

Згодом, у 469 році, священика зарахували до лику святих. Відтоді Валентина вважають єдиним святим — покровителем всіх закоханих. З того часу минуло майже дві тисячі років. Та слова кохання живуть і досі. Весь світ у день 14 лютого зізнається у коханні. Закохані надсилають одне одному ніжні та трепетні листи, які називаються «валентинками».

Джерела стверджують: арешт єпископа Валентина був викликаний тим, що римський імператор не дозволяв солдатам своїх легіонів одружуватися, а Валентин таємно вінчав легіонерів і їх коханих. Очікуючи страти в одній з римських в'язниць, Валентин написав листа дочці свого тюремника й підписався: "Ваш Валентин". Потім зцілив її чудесним чином від сліпоти, але все одно був страчений. Дата страти збіглася з римським торжеством на честь Юнони, богині любові. З тих пір люди щороку 14 лютого згадували Валентина й влаштовували свято всіх закоханих.

Символи Дня Святого Валентина:

Символами дня Валентина стали воркуючі голубки і серця, пронизані стрілою Амура На вечорах, присвячених Дню Святого Валентина, романтичні символи іноді переховували в солодощах. Кожен гість отримував скибочку торта і, якщо йому пощастило, знаходив емблему. Емблема говорить про його удауі. Іноді символи вкладали в подарунок замість посилок. Рис позначав весілля. Кільце - те ж саме або заручини. Монета означала, що людина одружується або вийде заміж за багатого. Іноді юнак отримував червону рукавичку. "Отримати рукавичку" означало, що він дівчині подобається.

Листівка до дня Святого Валентина

14 лютого прийнято говорити про своє кохання, ніжність і почуття. Що може бути більш душевним, ніж подарунок зроблений своїми руками. Такі паперові валентинки, набагато приємніше дарувати і отримувати. Стільки ніжності ви вкладаєте в виготовлення однієї маленької листівки. Такий подарунок хочеться зберігати роками.

Зробити листівку до дня Святого Валентина зовсім не складно, і це не займає так багато часу як здається. Тим більше, що на щастя рукодільникам, зараз набирає популярність мінімалізм. Краще використовувати різні види паперу, так ваша саморобка буде виглядати цікавіше.

Вироби з паперу, листівки зроблені своїми руками, це чудовий подарунок. А зробити такий презент зовсім не складно з підручних матеріалів, у кожного в будинку знайдеться пару аркушів паперу, ножиці і клей.

Всі ми звикли отримувати і дарувати на 14 лютого листівки у формі серця. Це дуже романтично, але не варто зациклюватися тільки на формі серця. Ви також можете зробити прямокутну листівку, односторонню або як книжечку.

Сучасні дизайнери прагнуть прибрати все зайве, залишивши тільки необхідні елементи. І як елегантно виглядати просто білі листівки, з якимось яскравим акцентом. Пропоную вам багато цікавих ідей, які ви можете застосувати в своїй паперовій листівці.

Плетена валентинка своїми руками з паперу

Таку валентинку зробити не складно. Її можна використовувати самостійно або декорувати нею листівку. Вам потрібно вирізати з паперу такі заготовки, як показано на малюнку.

1.Візьміть аркуш кольорового паперу, зігніть його навпіл;

2.Виріжте з паперу прямокутник і зробіть округлі краї з протилежного боку від згину;

3.Зробіть дві заготовки і розріжте їх, як показано на малюнку;

4.Тепер вам залишилося сплести ваші заготовки;

5.Готово.

Валентинка серце з крильцями

1.Візьміть квадратний аркуш паперу, зігніть його навпіл, і підігніть нижній край до центру;

2.Переверніть фігуру і зігніть лівий і правий верхні кути до центру (малюнок 2);

3.Розправте фігуру (малюнок 3,4);

4.Повторіть дії з фігурою, як показано на малюнку 4,6;

5.Тепер починаємо робити крильця, згинаємо гармошкою виступаючу частину, малюнок 7,8;

6.Зробимо характерну форму серця, малюнок 9;

7.Готово.

https://www.instagram.com/p/CZpZaMZIvX8/?utm_medium=copy_link

03.02.2022р. 5-А клас 03.02.2022р. 5-Б клас

Контактні дані для зворотнього зв'язку з вчителем

Адреса електронної пошти вчителя: vera55mila32@gmail.com Viber: +380505025364

Модуль 2: Технології мозаїки.

Тема: Як виявити потреби у виготовленні виробів. Кінусайга (Печворк без шивання). Матеріал – текстильні матеріали. Що впливає на якість виготовлення виробу. КОПР з дотриманням правил безпечної праці. Визначення технологічної послідовності виготовлення виробу.

Матеріали та інструменти: робочий зошит.

Домашнє завдання: опрацювати теоретичний матеріал.

Ознайомитись з матеріалом:

Презентація до уроку: https://docs.google.com/presentation/d/13-cA-AB5pIN6sCbP-iRQH8ib-K-odtfs/edit?usp=sharing&ouid=114444793147094223327&rtpof=true&sd=true

Цікаві факти про пластикові тканини: https://irren.com.ua/plastykovi-tkanyny-osnovni-tehnolog.html

Печворк – це техніка шиття речей з клаптиків тканини. Шматочки спочатку з’єднують в невеликі блоки у вигляді різних геометричних фігур. Потім з них шиють ковдри, прихватки, штори, накидки на крісла, килимки та багато іншого.

Ковдри, скатертини, килимки, одяг, сумки та серветки – це далеко не всі предмети, які по-новому «зазвучать» і матимуть чудовий вигляд у стилі печворк.

Оригінальний вид рукоділля нагадує принцип мозаїки, коли різнокольорові текстильні клаптики зшивають в єдине цілісне полотно. Печворк – це творчий процес шиття, що дозволяє відтворити унікальний виріб, з новим, креативним і індивідуальним узором і фактурою. «Запорозька Січ» розібралася в азах цього цікавого виду рукоділля, яке в змозі опанувати кожен.

Є кілька причин зайнятися клаптиковим шиттям: по-перше, ви економите – замість того, щоб купувати декоративні наволочки на подушки, килимки, рушники або підставки під кружки, ви можете зробити їх самі зі старих речей; по-друге, ви дбаєте про екологію – зіпсований одяг перетворюєте на предмети декору, а не на сміття. До того ж ви створюєте ексклюзивні речі, яких немає більше ні в кого.

Різновиди печворку

Печворк точно не набридне після декількох місяців, оскільки у цього виду рукоділля є кілька різновидів і купа різних технік. Експериментувати можна постійно. Найпопулярніші різновиди цього напрямку народного мистецтва наступні:

Традиційний спосіб. Найпростіший різновид, який полягає у з’єднанні шматків різних геометричних фігур. Це можуть бути квадрати, прямокутники, трикутники та інші. Вирізана тканина просто зшивається в єдине полотно, і виріб готовий.
Квілтинг. Щоб шити в такому стилі, знадобиться швейна машинка. Шматки зшиваються машинним стібком. Таким чином найчастіше шиють ковдри, наповнені ватином.
Курйози-печворк. Така назва невипадкова, адже в цьому різновиді печворку зшиваються найрізноманітніші тканини різних розмірів і форм. Тут можна використовувати креатив по максимуму. Поєднуйте мереживо, джинсу, оксамит. Компонуйте це все в одному виробі, з’єднуйте рядками і прикрашайте вишивкою, стразами або намистинами.
Японське клаптикове шиття. Тут використовується тільки дорогий шовк, з якого зшиваються різні фігури і навіть маленькі картини.
В’язаний печворк. Тут замість прошивки клаптиків машинкою використовується пров’язування їх в’язальними гачками.

Щоб легше було опанувати ту чи іншу техніку, не рекомендуємо робити все з самого початку «на око». Набагато краще буде знайти в інтернеті схеми клаптикового шиття і діяти строго за ними, поки ви не наберете достатньо досвіду.

А ви знаєте, що орігамі, кусудама і цумамі канзаши - далеко не всі види рукоділля, подаровані нам японськими майстрами? Є у них, наприклад, зовсім незвичайне мистецтво створення картин з шовкових клаптиків. Такий собі печворк без голки! І називається такий приголомшливий вид рукоділля «кінусайга». А вже як зуміли інтерпретувати це японське рукоділля європейські майстрині - просто диву даєшся! Але, про все по порядку ...

Кінусайга як мистецтво

Як і англійський петчворк, кінусайга - це результат вміння економити, це мистецтво з категорії «голота на вигадку хитра». І якщо європейське клаптиків шиття з'явилося внаслідок дорожнечі індійського ситцю, то виникненню кінусайгі сприяла висока вартість шовку для кімоно. Передане у спадок кімоно ніколи не викидали, а розпорювали і виготовляли з тканини інші, дрібніші вироби, звані Комоно. Решта клапті теж ішли у справу - з них «писали» картини по дереву.

Спочатку робився ескіз на папері, а потім малюнок переводився на дерев'яну дошку-полотно. По контуру малюнка прорізалися поглиблення, а після цього шовковими клаптями, як фарбами малювали картини. Тобто клапті накладали на елементи малюнка, заправляючи краї тканини в прорізані канавки. Завдяки скрупульозному підбору фарб і відтінків шовку, а також об'ємності виходить зображення, картини виходили приголомшливо красивими, схожими на мальовниче полотно, батік і фотографію одночасно. Ось таке чудове мистецтво!

Печворк без голки

У європейському варіанті мистецтво кінусайга носить більш прикладний характер. У нас його називають «печворк без голки», бо використовують не тільки для «мальовничих» картин і барвистих панно, але й для декорування різних предметів ужитку, а також для сувенірних виробів. Ця техніка ще досить молода, але вже має своїх прихильників і навіть встигла отримати професійне назву «метод інкрустації в клаптиків шиття».

В основі технології лежить аплікація. Тут, також як і в кінусайге, клапті тканини накладаються на плоску або об'ємну поверхню, їх краї заправляються в заздалегідь зроблені прорізи-канавки, а в результаті виходить який-небудь малюнок. У цілях декорування роботи в техніці «печворк без голки» прикрашаються тасьмою, шнурами і стрічками.

Для чого використовується печворк без голки? Перш за все, цей всілякі панно і картинки, які служать прикрасою інтер'єру. Такий аплікацією декорують шкатулки, коробочки, обкладинки альбомів, блокнотів і книг. Дуже широке поширення набула ця техніка в області виготовлення сувенірних пасхальних яєць, ялинкових іграшок, валентинок. А ще петчворк без голки використовується для декорування абажурів і навіть меблів. Як же саме це роблять?

Матеріали та інструменти

Для роботи в цій техніці вам знадобляться, насамперед, пінопластові заготовки. Плоскі листи можна нарізати з пакувальної тари, а об'ємні (з рівною поверхнею) придбати в спеціалізованих магазинах для рукоділля. Власне пінопласт і служить основою для роботи в цій техніці. Саме на нього наноситься малюнок, на ньому робляться контурні прорізи, і на нього накладаються різнокольорові клапті.

Природно, що для роботи вам будуть потрібні різноманітні тканини. У хід може піти все, що завгодно. Підійде шовк, оксамит, ситець, велюр, сатин, шерсть (і так далі). Розміри і забарвлення клаптів також можуть бути які завгодно - все залежить від вашої задумки і від малюнка. Крім тканин вам знадобиться стрічки і тасьми будь-якої ширини, фактури і кольору, а також шнури і, можливо, намистини, гудзики або стрази. Деякі майстрині для прикраси об'ємних виробів використовують шпильки з головками у вигляді перлин і намистин.

Інструменти, необхідні для роботи в цій техніці:

ножиці для розрізання тканини,
клей ПВА, яким тканина буде приклеюватися до поверхні пінопласту,
олівець для нанесення малюнка,
канцелярський ніж для вирізання контурів малюнка,
стек (або будь-який схожий інструмент) для заправління країв тканини в прорізи.

Техніка роботи

Підготувавши матеріали та інструменти, можна приступати безпосередньо до процесу виготовлення. Яке саме виріб вами задумано, не важливо. Техніка виконання плоских картин і об'ємних сувенірів однакова. Наприклад, ви збираєтеся змайструвати сувенірне пасхальне яйце. Для цього малюєте ескіз, визначаючи малюнок і забарвлення. Втім, малювати не обов'язково, можна експериментувати прямо по ходу роботи.

Отже, берете пінопластову заготовку у формі яйця і наносите на неї олівцем межі малюнка: найкраще розділити яйце на сектора лініями-меридіанами, розбіжними з центру гострого кінця яйця і соединяющимися в центрі тупого кінця. Потім вирізуєте з тканини (бажано брати блискучий шовк або атлас) клапті за формою секторів, але трохи більшого розміру. До речі, можна для цих цілей використовувати широкі атласні стрічки, які просто нарізати на шматочки потрібної довжини.

Потім накладаєте першого клапоть на заготівлю, закріпивши його кінець на вершині яйця шпилькою. А після цього акуратно заправляєте краю клаптя в прорізи на пінопласті, злегка натягуючи і розправляючи тканина - один сектор «зафарбували». Точно так само закриваєте всі інші частини. Покривши всю форму клаптями, декоруєте прорізи красивою тасьмою, саджаючи її на клей, і прикрашаєте яйце намистинами і стразами. От і все!

До речі, техніка декорування об'ємних форм може бути і дещо іншою. Для цього не потрібно робити прорізи у заготівлі, а клапті накладати на неї внахлест, підвертаючи краю тканини і закріплюючи її шпильками. Що стосується картин і панно, то їх виконують, використовуючи перший спосіб, тобто, прорізаючи контури малюнка. Але для такого виробу потрібно ще і рамка.

Виготовляючи прямокутну рамку, вирізують великий шматок тканини, розміри якого з кожного боку приблизно на п'ять сантиметрів більше самої картини. Потім тканину кладуть на стіл лицьовою стороною вниз, а на неї укладають картину. По краю картини роблять прорізи кордону рамки і, загортаючи вільні краї тканини на картину, заправляють їх у прорізи. Для довговічності зображень можна «посадити» клапті на клей або промазати клеєм тільки прорізи. А для рельєфності малюнка можна підкласти під клапті тканини синтепон, який теж потрібно попередньо закріпити на пінопласті за допомогою клею.

Ось така напрочуд проста техніка і оригінальний спосіб виготовлення сувенірів. Печворк без голки цілком задовольнить ваші потреби у творчості, навіть якщо ви не вмієте і не любите шити, але є прихильницею клаптикового шиття. Творити, творити і отримуйте задоволення від процесу і від результату!

Зміст:

Підготовка до роботи
Вибір узору
Робота з праскою
Правила розкрою
Секрети акуратного шиття

Починати завжди важко. А будь-якому рукоділлю спочатку потрібно вчитися. Це вже потім, коли стаєш дослідної майстринею, рукодільні творчість починає приносити задоволення. А спочатку ... І виходить не всі відразу, і руки ще не слухаються, і окомір підводить. Та хіба мало з якими труднощами може зіткнутися починаюча рукодільниця! Але, на щастя, на допомогу початківцям завжди є досвід їх попередниць. І освоюючи, наприклад, печворк, обов'язково потрібно цей досвід брати на озброєння. Пропонуємо вам невелику підбірку рад і секретів з категорії «клаптиків шиття для початківців».

Підготовка до роботи

Запорука успіху в клаптиків шиття - точність і акуратність. Тому необхідно максимально точно робити викрійки деталей і дуже акуратно ці деталі зшивати. Для всіх тканин потрібна попередня обробка, яка називається декатирування. Тканина спочатку замочують або перуть, а потім висушують і гарненько отутюжівают. Після того тканини сортують за кольорами і приступають до виготовлення шаблонів.

Шаблони вирізують за формою майбутньої деталі з урахуванням припусків на шви. Виготовляють їх з картону або щільного паперу. Для дотримання точних розмірів на картон наклеюють міліметровий папір, а потім вирізують з нього потрібну фігуру необхідного розміру. Для криволінійних шаблонів, на зовнішньому контурі роблять поздовжні розрізи-насічки, по яким зручніше намічати шви при з'єднанні деталей.

Вибір узору

Звичайно ж, найбільше задоволення доставляють клаптеві вироби, виконані зі складних візерунків. Для таких шедеврів беруть строкаті тканини або матеріал контрастних кольорів. Проте починати краще за все з найпростіших малюнків, вибираючи перевірені і випробувані схеми. Як вибрати візерунок?

Існує три основних типи виробів, виконаних у техніці клаптикового шиття.

Полотно, зібране безпосередньо з клаптів. У цьому випадку маленькі шматочки тканини з'єднуються разом, шов в шов. Шматки можуть бути або правильної геометричної форми (традиційний печворк), або довільними (крейзі-печворк).
Стьобані вироби (квилтинг), шиють з цілого шматка тканини. У цьому випадку візерунок створюється за допомогою стібки.
Аплікація. У цій техніці на основну тканину накладають шматочки іншої тканини, пришивають або простегівают їх.

Візерунок можна зробити з одного повторюється деталі (фігури). Для цього за традицією вирізують паперовий шаблон для кожної деталі, а потім тканину приметують до паперу. Після чого припуск на шов загортається за край шаблону і знову приметувати вручну. Це старовинний англійський спосіб, який вважається однією з найперших технік печворку.

Але є і менш складна, більш сучасна і популярна (особливо в Америці) техніка. Це техніка роботи з блоками. У блоки зшиваються трикутні або прямокутні (частіше квадратні) шматочки тканини, що складаються в геометричний візерунок. Найпростіші блоки складаються з малої кількості великих деталей. Такі клапті легше зшивати, а на їх виготовлення йде менше часу. Назви блоків залежать від кількості деталей, з яких вони зшиті:

дев’ятічастинний блок збирається з дев'яти квадратів,
п’ятичастинний блок складають з двадцяти п'яти квадратів,
чотиричастинний блок включає від чотирьох до шістнадцяти деталей.

Крім цього, досить поширена техніка клаптикового шиття зі смуг. Вона аналогічна техніці шиття з блоків, тільки клапті збираються спочатку в смуги шириною в одну деталь, а потім вже ці смуги зшиваються в полотно. Обидві ці техніки (блоки і смуги) більш зручні, оскільки клапті відразу ж сострачіваются на швейній машинці.

У крейзі-печворк клапті з'єднаються за принципом аплікації, коли окремі маленькі шматочки тканини довільної форми накладаються на ціле полотно і пришиваються до нього. Виріб у цьому випадку виходить двошаровим. Однак більш досвідчені майстрині і в крейзі-печворк використовують техніку одношарового полотна.

Робота з праскою

Праска в клаптиків шиття - один з необхідних інструментів. У процесі роботи шви обов'язково потрібно розгладжувати, та й при підготовці тканин до роботи їх теж необхідно отутюжівать. Готові клаптеві вироби гладять тільки з лицьового боку і завжди в одному напрямку.

Шви також пропрасовують в одну сторону, в результаті чого вони стають міцнішими, а краї у них не обсипаються. Припуски на шви гладять тільки з вивороту, щоб на лицьовій стороні виробу не залишалося запрасована слідів. При роботі зі складними блоками, що мають різноспрямовані шви, припуски першого ряду гладять в одному напрямку, а припуски наступного - у протилежному. З лицьового боку отутюжівают полотно в точках перетину швів.

Довгі смуги з клаптів кладуть на прасувальну дошку не по горизонталі, а по вертикалі (перпендикулярно дошці). При такому способі смуга не зморщуються і не розтягуються. Особливо щільні тканини перед початком прасування зволожують або використовують для цього праска з отпарівателем. Гладити тканини необхідно по частковій нитки і в температурному режимі, відповідному типу тканини.

Правила розкрою

Для розкрою зручніше користуватися шаблонами, виконаними у формі рамки. Внутрішня сторона рамки відповідає розмірам деталі в готовому виробі, а зовнішня сторона ідентична розміром деталі з припусками на шви. Власне кажучи, ширина самої рамки - це і є величина припусків. Роблячи викрійку, рамку обводять з обох сторін, і вирізують деталь по зовнішньому контуру. Лінія внутрішнього контуру позначає лінію шва.

Наносять викрійку на тканину лише олівцем (крейдою, милом), так як сліди від кулькової або гелевою ручки можуть проступати з лицьового боку. Кроять тканину виключно по частковій нитки, щоб в готовому виробі зшиті клапті не перекосів і не витягнулися.

Для вирізування клаптів тканини можна користуватися звичайними ножицями або спеціальним роликовим ножем (різаком). Різак значно докоряє процес роботи, дозволяє відрізати відразу довгі смуги, які потім можна розкроїти на окремі елементи: ромби, квадрати, трикутники. Особливо зручний роликовий ніж при роботі з вигнутими лініями розкрою.

Секрети акуратного шиття

Неакуратно состроченние деталі, нерівні шви і навіть міліметрові відмінності в розмірах однакових елементів можуть звести нанівець всі попередні зусилля. Тому клапті повинні бути вкроени максимально точно і зшиті бездоганно. Початківцям майстриням рекомендують використовувати тільки рамкові шаблони, виготовлені за допомогою міліметрового паперу, і обов'язково наносити на викрійку лінії шва.

Перед початком зшивання полотна краще зробити «пробний кидок». Тобто зшити блок-зразок. Це дозволить перевірити точність розкрою клаптів і відрегулювати налаштування швейної машинки. Всі похибки відразу ж буде видно на зразку, і ви зможете заощадити час і сили, виправляючи помилки тільки після пробного шиття, а не в середині процесу (коли більша частина полотна вже зібрана).

Висновок. Взагалі до клаптиків шиттю потрібно підходити обдумано. Неправильні колірні поєднання тканин і тим більше неакуратна робота здатні зіпсувати будь-який виріб і назавжди відбити охоту займатися клаптевим шиттям. А рукоділля це цікаве, захоплююче і модне. Тому не бійтеся починати, тільки дотримуйтесь правил клаптикового шиття і не нехтуйте вже накопиченим досвідом. І все у вас вийде!

27.01.2022р. 5-А клас 27.01.2022р. 5-Б клас

Контактні дані для зворотнього зв'язку з вчителем

Адреса електронної пошти вчителя: vera55mila32@gmail.com Viber: +380505025364

Модуль 1: Традиційні і сучасні види декоративно-ужиткового мистецтва або інших напрямів діяльності.

Основна технологія: Технології аплікації.

Тема: Що сприяє естетичності виробу. КОПР з дотриманням правил безпечної праці. Технологічна послідовність виготовлення, декорування виробу та його остаточної обробки. Оцінювання та презентація готового виробу.

Матеріали та інструменти: Картон червоного або рожевого кольору -1 аркуш. Білий папір -1аркуш. Серветки паперові білого кольору -5-7 штук. Серветки рожеві або червоні - 10-15штук. Простий олівець. Клей. Ножиці.

Домашнє завдання: опрацювати теоретичний матеріал. Зробити аплікацію "Сердечко до свята Валентина". Готовий виріб сфотографувати та надіслати в вайбер, на пошту.

Ознайомитись з матеріалом:

Презентація до уроку: https://docs.google.com/presentation/d/1s_h9sVHk7LuP33q2dLB8lVDRqWtW3a7E/edit?usp=sharing&ouid=114444793147094223327&rtpof=true&sd=true

З історії аплікації

Для того щоб оздобити одяг, побутові речі, люди з давніх-давен виконували аплікації. Аплікація виникла понад дві тисячі років тому, коли кочівники прикрашали предмети домашнього вжитку, одяг, взуття, упряж й житло візерунками зі шматочків шкіри, хутра, повсті, берести. Основним матеріалом для виготовлення аплікації в давнину були шкіра тварин і вовна. Пізніше для оздоблення почали використовувати різні тканини (вовну, шовк, оксамит), хутро, шнури, тасьму, бісер, лелітки (блискучі кружальця). Кравці та ткачі виготовляли смуги тканих, вишитих орнаментів, які нашивали на одяг. Яскравими аплікаціями з оксамиту, сукна та шкіри оздоблювали шатра, господарський інвентар.

Види аплікацій, її застосування

Існують такі види аплікації:

предметна, сюжетна;
одноколірна, багатокольорова;
декоративна (орнаментальна);
пласка, об’ємна;
абстрактна;
силуетна тощо.

Предметна аплікація — це зображення окремих предметів.

Сюжетна аплікація відображає події, явища, складається з декількох різних фігур.

Декоративну аплікацію можна складати з геометричних і рослинних елементів та візерунків народного орнаменту.

Пласку аплікацію виконують вирізуванням деталей із тканини, шкіри та інших матеріалів і нашиванням або наклеюванням на основу.

В об’ємній аплікації пришивають чи приклеюють на основу тільки частини окремих елементів. Крім того, об’ємну аплікацію виготовляють, підкладаючи під деталі аплікації вату, синтепон, ватин, шматочки байки, фланелі тощо.

Абстрактна аплікація передбачає спрощене зображення загальної картини, позбавленої конкретності.

Силуетна аплікація полягає в зображенні певних силуетів людей, тварин, птахів, рослин, предметів.

Аплікації можуть бути простими і складними, тобто складатись із декількох або багатьох елементів.

Аплікація може бути одношарова або багатошарова. В одношаровій аплікації зображення предметів та їх деталей нашивають або наклеюють на основу в один шар. Багатошарову аплікацію виконують нашиванням або наклеюванням на фон зображень предметів та їх деталей у два-три шари.

Сьогодні аплікацією прикрашають найрізноманітніші за призначенням вироби: одяг, речі для дому та відпочинку. Часто застосовують аплікацію і при оформленні інтер’єру.

Компетентнісно орієнтована практична робота з дотриманням правил безпечної праці. Аплікація "Сердечко до свята Валентина".Технологічна послідовність виготовлення, декорування виробу та його остаточної обробки.

Правила техніки безпеки

Правила користування ножицями

1) Ножиці – це небезпечний інструмент. Поводитись з ним треба обережно.

2) На робочому місці поклади ножиці так, щоб вони не виходили за край парти.

3) Не тримай ножиці вістрями догори.

4) Не ріж на ходу. Під час різання не вставай з місця.

5) Передавай ножиці закритими і кільцями вперед.

6) Під час роботи з ножицями притримуй матеріал лівою рукою так, щоб він не потрапляв на лінію різання.

Правила користування клеєм

1) Клей треба наносити пензликом від середини до країв.

2) При потраплянні клею на одяг його слід негайно змити водою.

3) Для притискання елементів аплікації і витирання рук треба користуватися матер’яною серветкою.

4) Закінчивши роботу, клей потрібно щільно закрити, пензлик і посуд помити.

Технологічна послідовність виготовлення,декорування виробу та його остаточної обробки.

Крок 1. Візьміть аркуш картону

Крок 2. Обведіть свою долоньку та виріжте.

Крок 3. Намалюйте та виріжте сердечко.

Крок 4. Приклейте долоньку на одну з половинок сердечка.

Крок 5. Розріжте серветки на квадратики зі стороною приблизно 3 сантиметри.

Крок 6. З квадратиків зробіть комочки.

Крок 7. Білі комочки приклейте на всю площину долоньки.

Крок 8. приклейте петельку по центру верхньої частини сердечка.

Крок 9. Рожеві комочки приклейте на всю частину композиції, яка залишилась.

Крок 10. Проведіть остаточну обробку виробу.

Етапи виконання практичної роботи покроково.

Для основи знадобиться картон червоного або рожевого кольору, білі та рожеві серветки, простий олівець, ножиці, клей, 1 аркуш білого паперу.

Обведіть свою долоньку та виріжте її.

Складіть картон навпіл та біля лінії згину намалюйте половинку сердечка та виріжте його. Розправте і отримаєте рівне охайне сердечко.

На зворотньому боці на одній з частинок сердечка приклейте свою ддолоньку з паперу.

Беріть одразу декілька серветок та розрізаємо їх на чотири рівні полоски, а потім кожну з цих полосок на три частини. В результаті отримуємо невеликі квадратики зі стороною приблизно 3 сантиметри.

Тепер з білих і рожевих квадратиків слід зробити комочки. Зверніть увагу! Не можна використовувати воду для полегшення виконання поставленої задачі. Комочки не повинні бути сильно щільними, збитими та розпадатись також не повинні.

Коли необхідна кількість комочків буде зроблена, можна приступати до формування композиціїї. З білих комочків викладаємо долоньку. Приклеюючи клеєм комочки по всій площині долоньки.

Для того, щоб композицію можна було повішати , саме час зробити петельку та приклеїти її по центру верхньої частини сердечка. Можна використати атласну або паперову стрічку.

Рожевими комочками починаємо заповнювати всю вільну частину сердечка. Роботу краще починати з периметру сердечка, поступово рухаючись до центру. Слідкуйте за тим, щоб всі комочки щільно прилягали один до одного. Вразі недотримання рекомендацій по технології виготовлення аплікації, на композиції можуть з'явитись порожні місця і вона втратить свою естетичність та красу.

Виріб готовий. За бажанням можна його додатково прикрасити. Наприклад, на малюнку додали невеличку квітку з паперу.

На зворотньому боці можна приклеїти або написати вітання та побажання.

Блог Остапенко Людмили Юріївни

Сторінки

Технології. 5-А клас/ І група та 5-Б клас/ ІІ група. Дистанційне навчання.

Немає коментарів:

Дописати коментар