26.04.2021р. 6-А клас 26.04.2021р. 6-Б клас
Розділ: Соціальна складова здоров’я.
Тема: Безпека руху велосипедиста. Елементи конструкції велосипеда, що впливають на безпеку руху. Одяг для велосипедиста. Засоби безпеки. Правила дорожнього руху. Правила перевезення вантажів і виконання маневрів на велосипеді.
Домашнє завдання: §29, стор.135-140
Правила дорожнього руху для пішоходів , велосипедистів.
Ознайомитись з матеріалом:
- Велосипедист, що рухається проїзною частиною, є повноправним учасником дорожнього руху! Він, відповідно, зобов'язаний знати й дотримуватися Правил дорожнього руху.
- Велосипедист може здійснювати будь-які маневри, не заборонені Правилами. Маневри на проїзній частині мають бути передбачуваними й зрозумілими іншими учасниками дорожнього руху.
- Рухатися по проїзній частині на велосипедах дозволяється особам, що досягли 14-річного віку.
- Велосипед повинен мати справні гальма, звуковий сигнал, бути обладнаним світловідбивачами: спереду білого, позаду червоного, по боках жовтогарячого кольору.
- Велосипедисти повинні рухатися по велодоріжках, а якщо їх немає — по крайній правій смузі проїзної частини, в один ряд (також можна їздити по узбіччю (* Узбіччя — виділений конструктивно або суцільною лінією дорожньої розмітки елемент автомобільної дороги, що прилягає безпосередньо до зовнішнього краю проїзної частини, розташований з нею на одному рівні й непризначений для руху транспортних засобів, крім випадків, передбачених Правилами дорожнього руху. Узбіччя може використовуватися для зупинки й стоянки транспортних засобів, руху пішоходів, мопедів, велосипедів (за відсутності тротуарів, пішохідних, велосипедних доріжок або у випадку неможливості пересуватися по них ), не заважаючи пішоходам. Виїжджати з крайньої правої смуги можна для виконання об’їзду перешкод (припаркованих машин, ям тощо).
- Якщо велосипедна доріжка перетинає дорогу поза перехрестям, велосипедисти мають поступитися дорогою іншим транспортним засобам, що рухаються по дорозі.
- Для руху по проїзній частині колони велосипедистів мають бути розділені на групи (до 10 велосипедистів у групі) з дистанцією 80–100 м між групами. Велосипедисти у групах повинні їхати один за одним, щоб не заважати іншим учасникам дорожнього руху.
- Під час руху по проїзній частині, перед зупинкою, перестроюванням, поворотом або розворотом велосипедисти зобов'язані подавати попереджувальні сигнали:
- поворот або перестроювання праворуч: витягнута права рука;
- поворот або перестроювання ліворуч: витягнута ліва рука;
- зупинка: піднята догори будь-яка рука.
- Сигнал лівого повороту також рекомендується подавати при об’їзді автомобіля, що припаркований з правого краю смуги. Подавати сигнал рукою слід завчасно і припиняти безпосередньо перед виконанням маневру. При їзді у групі знаки першим подає ведучий, а члени групи їх негайно повторюють.
- Велосипедисти можуть перевозити тільки такі вантажі, які не заважають керувати велосипедом і не створюють перешкод іншим учасникам дорожнього руху.
Велосипедистам забороняється:
- Їздити, не тримаючись за кермо, знімати ноги з педалей.
- Під час руху триматися за інший транспортний засіб.
- Перевозити пасажирів, крім дітей у віці до 7 років (їх перевозять на додатковому сидінні, обладнаному надійно закріпленими підніжками).
- Рухатись по тротуарах і пішохідних доріжках (крім дітей до 7 років на дитячих велосипедах під наглядом дорослих);
- Повертати ліворуч або розвертатися на шляхах із трамвайним рухом і на тих шляхах, що мають більше однієї смуги для руху в даному напрямку. Отже, для здійснення лівого повороту потрібно:
а) проїхати перехрестя прямо, розвернутися в правому ряді пересічної дороги, за дозвільним сигналом світлофора знову проїхати перехрестя прямо;
б) злізти з велосипеда й перейти дорогу по пішохідному переходу.
- Рухатися по автомагістралях і дорогах для автомобілів, а також по проїзній частині, якщо поруч є велосипедна доріжка.
- Рухатися по дорозі в темний час доби (і/або в умовах недостатньої видимості) без включеної фари й світловідбивачів.
- Їздити по зустрічній смузі.
- Буксирувати велосипеди.
- Буксирувати причеп, не передбачений для експлуатації з велосипедом.
Поради та рекомендації
- Ніколи не ведіть телефонних розмов під час руху по проїзній частині. Якщо потрібно відповісти на дзвінок — зупиніться.
- Не їздіть по проїзній частині з увімкненим плеєром і в навушниках.
- Встановіть дзеркало на шолом/руль. Дзеркало дозволяє оцінити стан трафіку позаду, побачити автомобіль «на хвості» та інші «неприємності»,не випускаючи з уваги обстановку попереду. Дзеркало на шоломі краще — через більші можливості огляду.
- Проїзджаючи повороти, розвилки й зупинки громадського транспорту, переконайтеся, що ніхто не намагається проскочити ліворуч або право руч від вас. Перший раз оцініть обстановку за 100 м до повороту, розвилки чи зупинки, другий раз — на відстані, достатній, щоб знизити швидкість до розвилки чи зупинки.
- У щільному трафіку (займає всі смуги) краще уникати мостів і тунелів, віддаючи перевагу відгородженим узбіччям і об’їздам. Якщо ви рішуче налаштовані в’їхати в тунель або на міст, увімкніть усе світло, що є на велосипеді. На мостах не притирайтеся занадто близько до відбійника — здалеку ви візуально будете «зливатися» з ним.
- Подавайте зрозумілі іншим сигнали у випадку виникнення невизначеної ситуації.
- На перехрестях, зупиняючись на червоне світло, у щільному трафіку намагайтеся проїхати вперед, щоб вас побачили всі водії, які перебувають позаду. Старт синхронно з машиною, водій якої вас не бачить, у скутому автомобілями просторі може призвести до неприємних наслідків.
- Рухаючись на зелений, завжди поглядайте у той бік, звідки щойно їхали автомобілі. Можливо, там несеться «джигіт», що хоче проскочити перехрестя, або водій, який не помітив червоного сигналу.
- Будь-яка перепона на вашому шляху — привід для гальмування, але аж ніяк для різкого маневру. Зустрівши перепону — гальмуйте і проїжджайте її повільно, а не маневруйте по смузі.
- Під час проїзду піску, калюж, трамвайних/залізничних колій міцно тримайте кермо — якщо воно буде ходити вільно, ви можете впасти.
19.04.2021р. 6-А клас 19.04.2021р. 6-Б клас
Розділ: Соціальна складова здоров’я.
Тема: Проживання у промисловій зоні. Види небезпечних промислових об’єктів. Дії школяра під час виникнення аварійної ситуації на підприємстві. Підручні засоби захисту.
Домашнє завдання: § 28 стор.129-134
Розробити інструкції в разі екстреної ситуації (за вибором):
1) Якщо сигнал небезпеки чули в домашніх умовах.
2) Якщо сигнал небезпеки чули у школі.
3) Якщо чули про небезпеку в громадському місці.
За можливістю! Разом з дорослими зроби ватно-марлеву пов’язку. Зав’язана пов’язка повинна закривати підборіддя, рот і ніс до очей. Кінці пов’язки зав’язувати: нижні на тімені, верхні – на потилиці.
Ознайомитись з матеріалом:
Презентація до уроку:Проживання у промисловій зоні. Види небезпечних промислових об’єктів. Дії школяра під час виникнення аварійної ситуації на підприємстві. Підручні засоби захисту.
Промислові об’єкти – це заводи, фабрики, комбінати, переробні підприємства. Небезпечні промислові об’єкти – це об’єкти, які несуть загрозу людині, природі в разі виникнення надзвичайної ситуації. Промислові об’єкти – це заводи, фабрики, комбінати, переробні підприємства.
12.04.2021р. 6-А клас 12.04.2021р. 6-Б клас
Розділ: Соціальна складова здоров’я.
Тема: Безпека при користуванні засобами побутової хімії. Пожежна безпека оселі. Причини виникнення пожеж. Стадії розвитку пожежі. Пожежна охорона. Профілактика пожеж. План евакуації з будинку. Засоби пожежогасіння. Захист органів дихання в зоні пожежі. Дії в разі загоряння одягу.
Домашнє завдання: §26, стор.118-121. §27, стор.122-128
Одне на вибір, за бажанням:
1.Скласти поради для безпечного вживання та зберігання ліків вдома.
2.Скласти план евакуації вашої оселі.
Ознайомитись з матеріалом:
Презентація до уроку: Безпека при користуванні засобами побутової хімії.
Правила поводження з небезпечними речовинами
До небезпечних хімічних речовин відносять такі, що під час контакту з людиною можуть викликати різні пошкодження. Частина із цих речовин є і в наших домівках. Їх треба знати й обережно з ними поводитися:
• Леткі речовини (різні балончики зі стисненим газом) – не можна нагрівати, не можна спрямовувати в обличчя людині ( окрім косметичних речовин), з ними можна працювати тільки в приміщеннях, які провітрюються ( наприклад, із фарбами для вікон або підлоги).
• Їдкі речовини ( це речовини, які в разі попадання на шкіру можуть викликати опіки) – можна працювати, тільки використовуючи засоби захисту (гумові рукавички чи окуляри);найбільш небезпечними їдкі речовини є тоді, коли потрапляють у очі.
• Отруйні речовини, які у разі потрапляння всередину організму можуть викликати отруєння.
• Займисті речовини, які легко можуть загорітися; їх не можна зберігати поблизу джерел вогню або нагрівальних електричних приладів.
Використовувати хімічні речовини можна тільки за призначенням, дотримуючись всіх правил безпеки. Леткі речовини не можна нагрівати. З їдкими речовинами можна працювати, тільки використовуючи засоби захисту. Займисті речовини не можна зберігати поблизу джерел вогню чи нагрівальних електричних приладів.
Ознаки
отруєння
|
Загальні ознаки отруєння
|
|
Головний біль
|
|
Нудота
|
|
Блювання
|
|
Втрата свідомості |
|
Отруєння лікарськими препаратами
|
Речовина |
Дія на організм |
Ознаки отруєння |
ПДНД |
|
Болевгамову-вальна й жарожнижу- вальна |
Гальмування центральної
нервової системи |
Потовиділення, слабкість,
сонливість, сон, непритомність |
Прикласти до носа ватку чи
тканину, змочену водним розчином аміаку (нашатирного спирту); дати пити
багато рідини; викликати блювання |
|
Снодійне |
Параліч дихання і кровообігу |
Сонливість, непритомність |
Прикласти до носа ватку чи
тканину, змочену водним розчином аміаку (нашатирного спирту); дати пити
багато рідини; викликати блювання; не давати спати |
|
Наркотичні |
Загальне отруєння |
Запаморочення, галюцинації,
непритомність |
Прикласти до носа ватку чи
тканину, змочену водним розчином аміаку (нашатирного спирту); дати пити
багато рідини; викликати блювання; дати випити кави. |
Як захистити себе від отруєння ліками
Ні в якому разі не зберігайте ліки окремо від інструкції щодо їх приймання. Це дуже небезпечно, оскільки потім можна помилково завдати собі непоправної шкоди. Особливу увагу звертайте на правила зберігання ліків. Ті препарати, що слід зберігати у холодильнику, помістіть у спеціальну коробку з кришкою та позначте її червоним хрестиком або написом, наклейкою.
Зазвичай ліки зберігають за кімнатної температури, тобто 20◦С,якщо на упаковці не вказано іншого температурного режиму. Напис «у прохолодному місці» відповідає 12 - 15◦С.
Будь-які зміни кольору або консистенції ліків є сигналом, що вживати їх не можна. Велике значення має час прийому ліків. Деякі природні та синтетичні лікарські препарати, прийняті після їди, можуть або зовсім утратити свої властивості, або значною мірою їх утратити за рахунок прямої взаємодії зі складовими частинами їжі. Іноді ж навпаки – лікарський ефект може підвищитись.
Прискорювати дію препаратів за допомогою розжовування замість того, щоб ковтнути їх та запити водою, дуже шкідливо.
Капсули необхідно ковтати цілком: їхня оболонка зроблена із спеціального матеріалу, що захищає слизову оболонку шлунка від агресивної дії медикаментів. У деяких випадках вона сприяє поступовому вивільненню активних у ліках речовин і тому подовжує лікувальний ефект.
Перша допомога у разі отруєння ліками
У будь-якому випадку гострого отруєння ліками негайно викликати «швидку допомогу». До її приїзду слід промити потерпілому шлунок, давши йому випити три-чотири склянки кип’яченої води, держаком ложки натиснути на корінь язика, щоб у нього швидше виникло блювання. Промивання шлунка слід повторити два-три рази.
Але робити це можна тільки в тому разі, якщо хворий при свідомості. За втрати свідомості в жодному разі не можна вливати в рот хворому рідину для промивання шлунка, оскільки вона може потрапити до дихальних шляхів, що призведе до порушення дихання, іноді з тяжкими наслідками.
Якщо у хворого виникло порушення координації рухів, нестійкої ходи, негайно покладіть його в ліжко. Якщо потерпілий утратив свідомість, поверніть його голову на бік, щоб блювотні маси потрапили до дихальних шляхів.
Коли прибуде «швидка», обов’язково передайте медичним працівникам упаковки з-під прийнятих постраждалим ліків і повідомте, якщо можливо, час прийому препарату, його дозу.
Перша допомога в разі ураження хімічними речовинами.
1.Промивання очей великою кількістю проточної води кімнатної температури. Не можна при цьому терти очі руками.
2.Виклик «швидкої допомоги» або лікаря. (Якщо поряд декілька людей, то дії здійснюють паралельно»
•порушення правил експлуатації електроприладів і електрообладнання;
•замикання електропроводки;
•залишені вогнища;
•витікання газу;
•залишена свічка;
•неуважність під час користування піротехнічними засобами;
•кинута цигарка;
•блискавка.
1.Електричного характеру.
2.Неелектричного характеру.
До причин неелектричного характеру відносять:
•Порушення систем живлення та змащування увімкнених працюючих двигунах і механізмах.
•Порушення технологічного процесу (викидання пилу або газу).
•Порушення режимів топки печі та котельні, брак іскрогасників.
•Порушення вимог пожежної безпеки в ході газозварювальних робіт, різання металів, користування паяльними лампами.
•Недбале ї необережне поводження з відкритим вогнем.
До причин електричного характеру:
•Коротке замикання.
•Перевантаження, що призводить провідників до температури плавлення ізоляції.
•Іскріння в електричних апаратах і машинах, а також іскріння в наслідок електростатичних розрядів та удару блискавкою.
•Дитячі пустощі.
Головні причини пожежної небезпеки в шкільних кабінетах і лабораторіях:
•Досліди, що супроводжують електростатичним розрядом, нагріванням тіл.
•Досліди з демонструванням вибухів різних газів і пари.
•Необережне поводження з вогнем, вогненебезпечними рідинами.
•Неправильне зберігання вогненебезпечних рідин.
Самозайматися можуть, ганчірка і пакля, просочені маслом. Вогне- і вибухонебезпечні речовини потрібно зберігати загальною масою не більше 3 кг у спеціальному металевому ящику, встановленому якомога далі від нагрівальних приладів і виходів.
На банках, бутлях, та іншій упаковці з хімічними речовинами повинні бути чіткі написи із зазначенням їх найхарактерніших властивостей: «Вогненебезпечні», «Отруйні», «Хімічно активні» тощо.
У лабораторіях, майстернях, кабінетах працювати учням з пожежнонебезпечними речовинами, дозволено тільки під наглядом і керівництвом викладача чи лаборанта.
Усі приміщення слід забезпечити засобами пожежо гасіння відповідно до встановлених норм. Заборонено виливати легкозаймисті й горючі речовини в каналізацію.
Стадії розвитку пожежі.
І стадія – початкова (триваю до 10 хв.) – перехід загоряння в пожежу, розповсюдження вогню через займисті матеріали, сильне виділення диму. У цей момент треба не допустити потрапляння повітря із зовні. У деяких випадках у герметичному приміщенні настає, само затухання пожежі.
ІІ стадія – об’ємне розповсюдження пожежі (за часом триває 30-40 хв.). Перехід у об’ємне горіння полум’я розповсюджується дистанційно за рахунок передачі енергії горіння на інші матеріали.
ІІІ стадія – стадія затухання пожежі; догоряння у вигляді тління.
ПОХОДЖЕННЯ ВОГНЮ
(легенда індіанців ковичан)
Наші батьки розповідають, що в далекі часи плем'я Ковичан не вміло користуватися вогнем. Та воно не особливо й потребувало вогню, тому що жило в теплих краях. М'ясо люди їли сирим або сушили на сонці. Але настали холодні часи, і довелося будувати собі житло.
Одного разу до стійбища прилетіла птах Горихвістка і сказала:
- Скоро стане ще холодніше, і вам знадобиться вогонь.
- А що таке вогонь?
- Бачите крихітне полум'я на моєму хвості? Це і є вогонь. Вогонь дасть вам гарячу їжу і обігріє ваші вігвами.
Завтра я прилечу до вас знову. Нехай в руках кожного будуть пучки смолистих гілок. Але попереджаю, вогонь дістанеться тільки самому терплячому і витривалому. Я полечу, а ви, не відстаючи, повинні будете бігти за мною. Чи згодні?
- Ми згодні! Ми згодні! - закричали всі.
На ранок Горихвістка прилетіла знову. Індіанці з нетерпінням чекали її.
- Ну як, заготовили смолисті гілки? - запитала вона.
- Заготовили! Заготовили!
- Тоді вислухайте ще одну умову. Вогонь отримає лише той, хто ніколи нікому не відмовляв у допомозі, хто у всьому своєму житті робив тільки добрі справи. Серед вас є такі?
- Звичайно, є! - поспішили її запевнити.
- Тоді йдіть за мною.
І Горихвістка полетіла.
За нею бігли і старі, і малі, і жінки, і чоловіки. У стійбище залишилися тільки самі немічні.
Люди дерлися по скелях, долали болота і річки, продиралися крізь лісову гущавину.
Деяким таке випробування здалося надмірним.
"Навіщо нам вогонь? - говорили одні.- Обійдемося без вогню!" І повертали назад.
"Ніякий вогонь не вартий таких зусиль", - говорили інші і теж повертали назад.
"Занадто багато чого вимагає ця маленька Горихвістка, - говорили треті. - Не відставати. Бути добрим. Бути витривалим ..." І теж повертали в бік стійбища.
Зрештою, врівень з Горихвісткою продовжував бігти лише один.
"Це добре, що усі повернули, - думав він. - Я єдиний в стійбище буду господарем вогню".
Нарешті, і останній не витримав.
- Послухай, Горихвістка, - звернувся він до птаха. - Ось уже цілу годину я біжу за тобою. Чи не час дати вогонь? Я ніколи не робив нічого поганого. Я виявився витривалим.
- Усе це вірно, - відгукнулася Горихвостка. - Але вогню ти не отримаєш, тому що ти дбаєш тільки про себе.
Повернулася Горихвістка в покинуте стійбище, підлетіла до вігваму, в якому залишалася молода жінка, яка не брала участі в змаганні, і запитала:
- Чому ти не пішла за своїми одноплемінниками?
- Я не могла залишити хворого батька. Я повинна була його годувати і доглядати за ним.
- А де твої гілки? - запитала птах.
-У мене тільки одна гілка - я не могла зібрати більше.
Горихвістка доторкнулася до гілки своїм вогняним хвостом, і яскраве полум'я освітило житло.
- Я думаю, - сказала Горихвістка, - тобі можна довірити вогонь.
Скоро індіанці повернулися в стійбище і були дуже здивовані, побачивши біля одного з вігвамів багаття. Молода жінка щедро поділилася з ними вогнем і розповіла, що вогонь їй довірила Горихвістка.Так в далекі часи вогонь дійшов до племені Ковичан.
05.04.2021р. 6-А клас 05.04.2021р. 6-Б клас
Розділ: Соціальна складова здоров’я.
Тема: Правила користування електричними приладами. Правила безпечного користування газовими приладами.
Домашнє завдання: §24, стор.112-114. §25, стор.115-117
Одне на вибір, за бажанням:
1.Правила безпечного користування електроприладами.
2.Правила безпечного користування газовими приладами.
3. Проєкт "Бережемо електроенергію" (виконати в зручному форматі)
4. Проєкт "Обережно!Газ!"
Ознайомитись з матеріалом:
Дія електричного струму на людину
На початковій стадії розвитку електротехніки електричний струм як чинник небезпеки не розглядали. Але збільшувалася напруга і потужність джерел електричної енергії, поширювалося їх використання. Почастішали нещасні випадки від дії електричного струму.
Подальше вивчення проблеми ураження електричним струмом та його впливу на людину дало змогу розрізняти такі види дії струму:
• біологічну - подразнення і збудження живої тканини, а також порушення внутрішніх біоелектричних процесів, що відбуваються в організмі й пов'язані з його життєвими функціями. Це може супроводжуватися невимушеним скороченням м'язів, у тому числі м'язів серця та легень. При цьому порушується кровообіг та робота органів дихання, можливе повне припинення їх діяльності.
• термічну (теплову) - зумовлює опіки окремих ділянок тіла, нагрівання кровоносних судин, нервів, серця та інших органів, що знаходяться на шляху проходження струму. Це може викликати в них значні функціональні розлади. Опіки можуть бути внутрішні та зовнішні. Електрохімічна дія струму спричинює розкладання органічних рідин, у тому числі й крові, що супроводжується значними змінами їх фізико - хімічного складу.
• механічну - полягає в розшаруванні, розриві та інших механічних пошкоджень тканин організму, зокрема, м'язової, стінок кровоносних судин, судин легенів, унаслідок електродинамічного ефекту, а також миттєвого вибухоподібного утворення пари від теплової дії струму.
Різноманітність дії електричного струму на людину може призводити о негативних наслідків, тобто до електричних травм - пошкоджень, спричинених впливом електричного струму або електричної напруги.
Електричні травми умовно поділяють на два види:
• місцеві, коли виникає місцеве ушкодження організму
• загальні, коли уражений увесь організм через порушення нормальної діяльності життєво важливих органів і систем.
Класифікація електричних травм
Залежно від наслідків ураження, електричні удари можна поділити на п’ять ступенів:
- судомне, ледве відчутне скорочення м’язів;
- судомне скорочення м’язів, що супроводжується сильним болем, але без утрати свідомості;
- судомне скорочення мязів із втратою свідомості, але зі збереженням дихання й роботи серця;
- втрата свідомості й порушення серцевої діяльності чи дихання (або обох цих порушень разом);
- клінічна смерть, тобто брак дихання і кровообігу.
У побутових умовах електрообладнання здебільшого є переносним, і при цьому часто виникає пошкодження ізоляції дроту.
У разі пошкодження електромережі або коли обірвався чи оголився електричний дріт, зламався електровимикач, розетка, - не торкайтеся оголених місць. Торкання оголених місць може призвести до травми.
Використання електричних приладів не за призначенням або невміле користування ними може призвести до пожежі.
Електронагрівальні прилади (наприклад, електрочайник, праска, електрокамін тощо) потрібно вмикати в електромережу справними.
Не залишайте без догляду й не забувайте своєчасно вимикати електроприлади, щоб не допустити пожежі
Якщо ви дивитеся телевізор, а екран потух або почав миготіти, ні в якому разі не можна по ньому стукати. Він може загорітися або навіть вибухнути. Телевізор слід негайно вимкнути.
Якщо щось потрапило до увімкнених телевізора, радіоприймача та інших електроприладів, треба в першу чергу їх вимкнути, і тільки потім діставати сторонній предмет. Ні в якому разі не можна лізти туди олівцем чи іншим предметом, коли електроприлад увімкнутий.
Щодня пам'ятайте й виконуйте правила:
• ніколи не залишайте без нагляду увімкненими в розетку електроприлади;
• заборонено тягнути за електричний шнур руками тому, що він може обірватися і вразити електричним струмом;
• заборонено підходити до оголених дротів і чіпати їх руками;
• якщо загорілися електроприлади, їх не можна гасити водою.
Правила поведінки під час поводження з газом
Загальні відомості про природний і зріджений гази
У нашій країні як паливо використовують природний і зріджений гази (вуглеводневі). Майже в кожній квартирі чи будинку встановлено газові плити, водонагрівачі, опалювальні печі або котли.
Щоб газ приносив людям лише радість і тепло, кожний член сім’ї, починаючи зі шкільного віку, мусить знати й суворо дотримуватись правил безпечного користування газом, знати, до яких наслідків призводить їх порушення.
Зріджені гази в резервуарах і балонах перебувають у рідкому стані під тиском власної пари. За підвищення температури вони переходять у газоподібний стан.
Природний газ майже вдвічі легший за повітря, тому за витікання з приладів і газопроводів піднімається, скупчуючись у верхніх зонах приміщень.
Природний і зріджений гази не мають кольору і запаху. Щоб газам надати запаху, до них додають домішки, у результаті чого з’являється запах гнилої капусти.
Запам’ятайте, що газ, яким користуються в побуті, є займистою речовиною, і порушення правил користування ним, може призвести до виникнення пожежі.
Основні вимоги безпечної експлуатації газового устаткування
Для попередження пожежонебезпечної ситуації потрібно правильно користуватися побутовим газовим устаткуванням.
Запам'ятайте основні вимоги для попередження пожежі:
• Під час експлуатації газового устаткування не дозволено підігрівати балони зі зрідженим газом, установлювати їх поблизу опалювальних приладів, виявляти витікання газу за допомогою запаленого сірника, користуватися несправними газовими приладами чи використовувати їх не за призначенням.
• Не можна залишати без нагляду увімкнені газові прилади, бо в разі затухання одного із пальників у приміщення починає надходити газ. Він накопичується та , змішуючись з повітрям, утворює вибухонебезпечну суміш. Необхідно стежити, щоб рідини, що кипить, на залила вогонь пальника, протяги не загасили полум'я
• Якщо газ потрапив у повітря приміщення, слід негайно закрутити кран подачі газу й провітрити приміщення.
• Категорично заборонено сушити білизну чи волосся над плитою із запаленими пальниками.
• Не можна розміщувати біля газової плити речовини, що можуть легко займатися: папір, тканини тощо.
Способи виявлення витікання газу:
• На око. На поверхні мильної води, якою обробляють трубу, у місці протікання газ виривається зі свистом.
• На запах. Характерний запах, який виділяє газ, стає сильнішим біля місця протікання. Ніколи не шукайте місце протікання газу за допомогою відкритого полум'я.
Дії в разі виявлення запаху газу в приміщенні
1. Уникати всіляких дій, які можуть викликати появу іскри.
2. Закрутити крани перед газовими приладами та на приладах, що є при газобалонному устаткуванні - вентиль на балоні та крани на плиті.
3. Відчини вікна і двері, створивши протяг для провітрювання приміщень.
4. Не допускати в приміщенні відкритого вогню, не вмикати й вимикати електроприлади та освітлення, щоб запобігти утворення іскор, що можуть призвести до загорання газу та вибуху.
5. Повідомити про витікання газу у аварійно - диспетчерську службу газового господарства за телефоном 104 і залишити приміщення, вийшовши на свіже повітря.
Основні вимоги безпечної експлуатації пічного опалення
У населених пунктах, де немає газу, для приготування їжі, обігріву приміщень використовують пічне опалення, яке є найбільш пожежонебезпечним.
З метою запобігання пожеж необхідно виконувати такі основні правила безпеки:
• Не можна розпалювати складені в печі дрова, торф або вугілля бензином чи гасом. Це може призвести до вибуху, опіків.
• Щоб не загорілася підлога від вуглин, які можуть випасти з печі, на ній перед пічним отвором треба прибити металевий лист.
• Не можна висипати гарячий попіл біля парканів, дерев'яних будівель. Спочатку їх потрібно залити водою, і тільки потім - викинути.
22.03.2021р. 6-А клас 22.03.2021р. 6-Б клас
Розділ: Соціальна складова здоров’я.
Тема: Безпека в побуті. Правила користування водогоном, тепловими мережами.
Домашнє завдання: §23, стор.108-111. Одне на вибір, за бажанням:
1.Правила користування водогоном.
2.Послідовність дій під час затоплення помешкання.
3. Проєкт"Економне користування водою" (виконати в зручному форматі)
Ознайомитись з матеріалом:
Презентація до уроку: Безпека в побуті. Правила користування водогоном, тепловими мережами.
1. Безпека нашої оселі
«Мій дім — моя фортеця». Усі знають цей вислів. Але чи замислюються, що іноді у «фортеці» людям загрожують небезпеки?
Ми вже з’ясували, що вдома існує ймовірність різноманітних небезпек. В усіх кімнатах, на кухні, у коридорі є електричні дроти, розетки. При необережній експлуатації, пошкодженні електроприладів зростає ризик отримати удар електричним струмом. Звичайними дверима можна нанести травму собі або іншим членам родини, хатнім тваринам. Вікна та балкони — також місця підвищеної небезпеки. Граючись на балконі, можна впасти з висоти. Наявність на вікні антимоскітних сіток не є достатнім захистом навіть для маленьких дітей. Не слід забувати й про ризик розбити скло під час надто бурхливих ігор удома, наприклад з м’ячем, та отримати поранення. Неналежним чином закріплені шафи та полиці можуть впасти та травмувати людину. На кухні особливо багато небезпек. Це й порізи розбитими склянками, опіки гарячим посудом або відкритим вогнем на газовій плиті, це прориви водогінних труб або труб опалення, та зовсім небезпечні для життя ризики виникнення пожеж або вибухів газового обладнання. Сучасні будинки в містах і селах обладнано водогоном, електропостачанням, опаленням тощо. Щоб життя було комфортним, люди користуються побутовими приладами. Треба вчитися правильно й безпечно користуватися всіма приладами, вигодами, що є в оселі. У твоєму віці користуватися водогоном, електричними й газовими побутовими приладами можна тільки в присутності дорослих.
2. Система водопостачання. Водогін.
Історична довідка про розвиток водопостачання
Перші згадки про систему водопостачання або про самий перший водогін дійшли до нас з давніх-давен. Знайдені письмена, папіруси й глиняні таблички із записами про цілі комплекси й системи водопостачання для поливів полів та громадських справ. У стародавній державі Урарту була знайдена споруджена в VII ст. до н. е. каналізаційна система, яку використовували для відводу води шляхом самопливу на значні відстані.
Самий перший справжній водогін з’явився у Стародавньому Римі в 312 році до н. е. Його довжина становила 16,5 км. Цензор Аппій Клавдій у будівництво водогону навіть вклав власні кошти. Громадяни були йому за це дуже вдячні, адже раніше люди носили дощову, ключову, річкову воду та зберігали її у великих ємностях у своїх будинках. Невідомо коли з’явився перший водогін у Києві. У документальних джерелах він вперше згадується на початку VII ст. Тоді джерельну воду з київських гір підвели до католицького домініканського монастиря. У VIII ст. було споруджено Подільський водогін. Ця система складалася із дерев’яних труб, з’єднаних залізними муфтами. Коли вона перестала функціонувати, точно не відомо. У XX ст. було знайдено лише залишки труб цієї системи. У водогінній системі Подолу вода подавалася із водо-збірника, до якого самопливом надходила з джерел з-під Андріївської гори.
Щоб забезпечити населення всіма побутовими вигодами, до будинків прокладають електричні кабелі, труби водогону й тепломережі.
У сільський місцевості люди часто користуються водою з криниць, їжу готують на газовій плиті, яка працює від газового балона.
Через труби водогону вода до будівель має надходити без сторонніх домішок, мати певну температуру, смак, запах. Для цього воду з водойм через водозабір подають на станцію водоочищення. Там її очищують за допомогою хімічних речовин. Вода з резервуарів чистої води під тиском насосних станцій надходить до водогінної мережі населеного пункту.
Криниці слід облаштувати так, щоб у них не потрапляли сторонні предмети.
У міській водогінній мережі стежать за тим, аби якість води відповідала санітарно-гігієнічним нормам. Санітарно-епідеміологічна служба перевіряє також якість води в криницях.
3. Очищення води
Залежно від стану джерела постачання води, і в місті, і в селі люди стикаються з проблемою очищення води, адже не завжди вода, навіть з місцевого водогону, може бути належної якості.
«Мозковий штурм»
— Що ви знаєте про очищення води?
— Які існують способи очищення води в побуті?
Очищення води — це видалення з води небажаних до мішок і елементів. Існує багато методів очищення, які можна розподілити по групах:
- механічні (проціджування, відстоювання й фільтрування);
- фізикохімічні (кип’ятіння, дистиляція);
- біологічні.
Найбільш дешеве механічне очищення застосовується для видалення механічних домішок. Основні методи: проціджування, відстоювання й фільтрування. Застосовуються як попередні етапи.
Хімічне очищення застосовується для видалення з води розчинних неорганічних домішок. При обробці води реагентами відбувається їх нейтралізація, видалення розчинених сполук, знебарвлення й знезараження води. Фізикохімічна очистка застосовується для одночасного очищення води від дрібних частинок, домішок, розчинених сполук. До фізикохімічних способів відносять кип’ятіння, дистиляцію.
Біологічні методи застосовуються для очищення від розчинених органічних сполук. Метод заснований на здатності мікроорганізмів розкладати розчинені органічні сполуки.
Найбільш сучасні методи очищення води — обробка сріблом, озонування, ультрафіолетове опромінення.
4. Правила користування водогоном в оселі.
Аварії на водогоні. Дії в аварійних ситуаціях
Зручно, коли в будинку є водопостачання: і гаряче, і холодне. Якщо водогін виходить з ладу — вода може затопити помешкання і, як наслідок, завдати великих збитків усій родині та сусідам. Бувають випадки, коли причиною затоплення є неправильне користування водогоном і каналізацією.
Правила користування водогоном та каналізацією:
- не засмічуй каналізацію — не кидай в унітаз сміття, харчові відходи тощо;
- щоб на кухні не забруднювався зливний отвір раковини, слід використовувати спеціальну решітку, що затримує харчові відходи;
- завжди після користування водою закривай крани, стеж, щоб вода не капала;
- не залишай без нагляду воду, що ллється.
- Набираючи ванну, періодично перевіряй, чи вода не перелилася через край.
Дії в аварійних ситуаціях (наприклад, розрив труби чи зламався кран):
- перекрити воду за допомогою вентилів водопостачання, які є у квартирі;
- повідомити про аварію батьків;
- зателефонувати до житловоексплуатаційної організації та викликати майстрів;
- якщо вода ллється на підлогу, слід підставити відра або інші ємності для збирання рідини, витерти підлогу.
5. Теплові мережі
Неможливо уявити наші оселі без батарей центрального опалення. Теплова мережа являє собою складну розгалужену систему трубопроводів для транспортування та розподілу гарячої води або пари — саме ними обігріваються наші домівки холодної пори року.
Правила користування тепловими мережами
Обслуговування та експлуатацію опалювальних систем здійснюють фахівці — робітники комунальних підприємств міста. Але кожен мешканець має слідкувати за належним станом опалювальних систем у своїй оселі. Своєчасно повідом ляти ремонтні служби про пошкодження опалювального об ладнання, замінювати зношені труби та батареї центрального опалення.
Дії в аварійних ситуаціях (наприклад розрив труби чи протікання батареї опалення):
- перекрити подачу опалення за допомогою вентилів (як що вони є у квартирі);
- повідомити про аварію батьків;
- зателефонувати до житловоексплуатаційної організації і викликати майстрів.
Ти ще не можеш самостійно відремонтувати кран чи зливний бачок, то зверни увагу дорослих на несправність. Тобі до снаги перекрити крани в разі витоку води. Адже відкритий водогінний кран у квартирі може призвести до небезпечної ситуації — затоплення. Вода заповнить квартиру, зіпсує підлогу, речі. Вона може проникнути й у квартири поряд із твоєю та в ті, що на нижніх поверхах. Затоплення може виникнути також, коли забиваються каналізаційні труби.
Немає коментарів:
Дописати коментар